Svls
Святе Вчення, ст. 104

У храмі Дажбожому немає образу (ікони чи статуї) Дажбога. Сповідники РУНВіри не є ідолопоклонниками. Дажбог — Святий Дух, хіба Святий Дух має образ, стать?


122.

3апитання. У нас є змішання християнської релігії з українською духовністю, є двоєвір'я. І тому панує думка, що Греко-католицька і Греко-православна церкви стали в нас національними. Чи не так?

Відповідь. У епоху Москвино-большевицької імперії в Україні утверджувалося троєвір'я. І це робилося в ім'я "зближення і дальшого злиття націй", Ленін, "Вибрані Твори", том2, 1947р., Київ. І на Заході ширилася думка, що "Комунізм є тепер існуючою релігією", Дж. Мідллтон Маррі, "Потреба Комунізму", стор. 11-та.

З "столиці світового пролетаріату" прийшло розпорядження: Українцям дозволяється колядувати. І духовні кріпаки в селах України заколядували: "Нова радість стала, яка не бувала: довгождана зірка волі в Жовтні засіяла. Де цар був зажився, з панством вкорінився, там з голотою простою Ленін появився."

У колядках Ленін виступає, як біблійний Ісус, який стояв по стороні голоти. І казав, що "верблюдові легше пройти через вухо голки, ніж багатому в царство Боже", Маттей, 19,24. І замість царя Ірода, виступає цар Микола Санкт Петербургзький.

Ісус заповідав берегти мир на землі. "Заповів нам батько Ленін мир оберігати, щоб ішла до комунізму батьківщина мати", "Українська Народна Поетична Творчість", стор.342, Київ, 1965р. Ленінізм ставав імперською релігією. Релігія там, де є непомильне божество. Хто відважувався говорити, що Ленін помиляється, ставав жертвою большевицької інквізиції.

Душа Українська довгі віки жила в Тьмі неволі, страждала, обурювалася. Протестувала. Проф. Р. Смаль-Стоцький пише: "Протягом віків християнська церква поборювала нашу стародавню культуру, як поганську, а окупант-Москва, нищила, як національну, обзиваючи наші звичаї "богомерзькими"".

М. Возняк ("Історія Української Літератури", т.1, Львів, 1920 p., стор.59) пише, що "Християнство почало випихати народний світогляд з свідомости Українського народу й тим робом увійшло в довговічну та завзяту боротьбу з ним".

Щоб Народ приспати в рабстві, треба його обманути двоєвір'ям. Приходили Кияни у Священний гай з калачами, варом, писанками, щоб поклонитися Могилам Предків. І бачили: на Могилі стоять ікони Христа, Марії, архангела Михаїла. Митрополит Ілларіон (Огієнко) в "Д.В.У.Н." на стор. 325-ій пише, що "Християнські свята поставлені були на час свят дохристиянських (київських, прим, Л. С.)"'.

Свято Купала перетворили у свято Івана Хрестителя; було божество Виласа (сила, яка облагороднює людину, виласкавлює), на його місце попи поставили св. Власія. Святу вечерю на славу Предків і Різдва Світла Дажбожого, перетворили на свято єрусалимське (у яслах Бог народився, Ісусик маленький). У колядці діти і славлять ясне Сонечко, ясну Зірницю, ясен-красен Місяць. Стоячи під вікном, славлять пана-господаря, його дружину, доню, сина. І архиєреї цю колядку починають цензурувати, християнізувати. І дітки примушені були колядувати: "Ясне сонечко — сам Господь Христос! Ясна зірниця —

104