Svls
Святе Вчення, ст. 167
сила) Світу. Людина народжена Дажбогом, її єство божественного походження. Без Дажбога Світ не може бути Світом.

Я в Дажбогові і Дажбог в мені. Вічність і її дії всюдисущі. Кожному Народові дане право мати свій шлях життя, своє розуміння Господа і називати його по-своєму, і молитися до нього по-своєму.


199.

3апитання. Що думаєте про хрещення Київської Руси? Волхви сперечаючись, не створили єдиної концепції, яка б об'єднувала племена Руси-України навколо Києграда. І многобожжя в нас-переживало духовну кризу.

Відповідь. Про хрещення Руси пишу в "Мага Вірі" в оповіді "Поруйнуйте жертовники їхні" та в книзі "Переоцінка Духовної Вартости". В основі Христової науки осуджене насильство. Христителі Руси відкинули Христа, здійснюючи насильницьке хрещення, хрестили "вогнем і мечем". В ім'я Христа виступили проти Христа. Зневажили концепцію його духовної моралі. У Константинопольського патріярха була політична мета: Русь підпорядкувати канонам, і авторитетові Візантії. Таку підлеглість найзручніше здійснити при допомозі зятя Базиліуса (Володимира). "Варвари" (Києград воював з Константинополем) вороже ставилися до ромеїв (візантійців і їхньої віри Христової).

"Хрестили вогнем і мечем", свідчить Нестор-Літописець. Душа Народу (та ще такого давнього і гордого, як Український) вразлива. Чутлива. Їй було боляче відчувати, що над нею з наказу її князя чиниться насильство. Зневажається, руйнується все те, що рідне й святе. Знеславлюється віра царя-лицаря Святослава, руйнуються традиції, культура Анта, Кия.

У Києві утверджується нова мораль (звичаєвість): хто зрадив Віру батьків і їхні звичаї, той добродій, на нього зійшла благодать Господа Саваота — Бога Іудейського і його сина Ісуса. Хто не хоче зрадити Віри батьків, їхні завіти, їхньої любови до рідних обрядів і звичаїв, той злодій, поганин, діє в його душі дух сатани.

Хрещення Руси роз'єднало Українців (Русичів), посіяло між ними недовір'я, ненависть. Брат зненавидів брата: один ставить вар, кладе квіти, писанки на Могилу Предків (у Київському Священному гаю). А другий, щоб догодити зайдам (преосвященним єреям-грекам), руйнує Могилу Предків, бо вони... були нечестивими язичниками (не знали гречеської Віри православної).

Я кажу: зрада рідних ідеалів (не має значення — розвинені вони чи ні) є зрадою. Вірність Предкам, які передали свою любов Потомкам, свою землю своєю кров'ю в оборонних боях скроплену (поля, ріки, гаї, криниці), свої звичаї, завіти і свою мову, є найсвятішою. І в цій святій вірності поняття політеїзму чи монотеїзму не стоїть понад все.

Україна-Русь достойно й незалежно, вдосконалюючи свої духовні ідеали, сама б поступово перейшла до вищої форми релігійної свідомости так, як це зробили Перси, Юдеї, Араби. У Київській Русі постало б київське розуміння Єдиносущого Господа, своє богословіє, свої шляхетні розуміння моралі, культури, традиції. У рідній Київській Вірі Кияни бачили б себе, свою самобутню духовність. І цим звеличувалося б їхнє почуття

167