Svls
Святе Вчення, ст. 181
цивілізації, орда Московська покоряла мирні фінські племена і народи Уралу, Сибіру. Грабила їхні землі і жорстоко карала всіх тих, які не хотіли чути її нового слова.

Ідея ознаменована місіянізмом, єднає, наснажує народ. Адольф Гітлер, щоб об'єднати, натхнути енергією духовність німців, намалював їм привабливу картину тисячолітнього Третього райху. Німці собі й новим поколінням на щастя, повинні всеперемагаючим "вермахтом" вторгнутися на землі Сходу, Півночі, Півдня. І, як вища раса, показати нижчій расі новий спосіб життя (вищу цивілізацію) в ім'я будови нової Європи.

Православіє Московської орди, яке освячувало кріпацтво, утратило здатність магнетизувати і об'єднувати віруючих. Не могло їх тримати в рабській смиренності. З "загниваючого Заходу" проникали ідеї гуманізму, волі слова, волі віровизнання. Поневолені народи прагнули бути незалежними.

Большевицька партія, рятуючи імперію зла, кинула клич єднання гнаних і голодних, клич творення вищої цивілізації (нової історичної спільноти) — совєтського народу, очоленого Москвою, як центром Світу (міжнароднього пролетаріату). Племена і народи терором загнані в рабство вищої Московської цивілізації, робилися совстськими людьми — змосковщувалися, забували материнську мову, утрачали свої національні притаманності.

Люди пригноблені, залякані "добровільно" відрікалися самі від себе (від свого кореня, національного походження). Їм до прізвищ додавали "ов", щоб був "новий чєловєк" (Коваленков, Хазбулатов). (У епоху Богдана Хмельницького було шість мільйонів українців (русичів, русинів) і п'ять мільйонів у Московитії москвинів (русскіх)).

Московитія, як імперія зла, розділила долю кривавих імперій таких, як Ассирія, Вавилон, Рим. Завалилася. Мільйони рабів вийшли з концентраційних таборів. Постали нові держави кволі, ослаблені тому, що Москва всі галузі економіки так упорядковувала, щоб одна частина імперії не могла жити без другої (усе було пов'язане в ім'я інтересів Москви, контролю життя поневолених народів).

Імперія завалилася, але її загарбницька ментальність (агресивний дух Чингіс хана Темуджіна) живе, і в цьому її світова ганьба і лихо її сусідів. Велика частина її діячів не здібна жити, щоб не бути начальником над нацменами, щоб не робити порядку в Польщі, Литві, Україні, Молдови.

Де вихід? І частина представників еліти московської хоче свій народ настроїти, мобілізувати, об'єднати так, як Темуджін своє плем'я в Каракурумі. "Господа, людство жде від Россії нового слова, вищої цивілізації". (Гітлер казав, що людство жде від Німеччини нової Европи).

На величезних просторах Російської федерації немає порядку так, як і ніколи його не було в імперії Романових. Було гноблення людини, культивувався дух пришибєєвих. У своїй хаті творити вищу цивілізацію, закачавши рукава, творити в поті чола, не відповідає характерові завойовника. Адже він, вторгаючись на землі культурних народів, їхні цивілізації нищив.

181