Svls
Святе Вчення, ст. 185
Віри, способу життя). Принц Ісус Назарей з роду царя Давида зрадив юдейські традиції (Мойсеєве розуміння Бога і моралі), і був також покараний смертю.

П'ятитисячолітні традиції, які з покоління в покоління передавали нам Предки (Трипільці-Скити-Анти), в 988 році зайшлі архиєреї при допомозі війська князя Володимира у нас відібрали. І назвали їх "бєсовством", і оголосили поза законом.

Традиційний міст, по якому віками йшла вільна і горда Україна-Русь, був зірваний, і появилося провалля. І Народ, як розворушений мурашник, в розпачі метушився, рятувався. І обездоленому Народові чужинці (зайшлі архиєреї) прищеплювали чужі традиції, які визначені в юдейській літературі (в "Біблії"), в культурі і моралі грецької ортодоксії. Отже, щоб ми не були ми, нас наполегливо зхристиянізовували.

Щоб ми не були дітьми Дажбожими — щоб ми не любили свого Бога, щоб ми були стадом візантійських облудних архиєрсїв, щоб ми були рабами Саваота, нас запопадливо зхристиянізовували. "Вогнем і мечем". Ми чинили опір, і нас били, тримали в "порубі" (в'язниці), зневажали. Та ми не здавалися. І архиєреї, не мігши нас перемогти, вирішили обманути.

Наші традиції (щедрівки, колядки, святу вечерю, різдвяні свята і великодні, гагілки, веснянки, писанки, зелені свята були спотворені, їм був даний іноземний зміст. Тобто, наші традиції (наша культура і мораль) експлуатувалися для славлення Єрусалиму, Йорданю, юдейських і грецьких святощів. І так впродовж віків плекалася рабська традиція, щоб при її допомозі закріпачувати душу і розум. Шоб ми звикали Чуже називати Рідним.

Отже, є традиції добрі і є традиції хибні. Поклонятися чужим духовним цінностям тому, що їм поклонялися обмануті діди-раби, значить мати рабську традицію, яка освячена назвами "християнські чесноти", "греко-православні", "греко-католицькі" канони, "християнська традиція", "християнська мораль", "правдива Віра". Або: радянська культура, ленінська правда, соціялістична мораль.

Традиції, які виросли з рідного кореня і ознаменовують духовну незалежність (незалежність від іноземних релігій, традицій, ідеологій), святі. На таких святих традиціях Народ сам себе вдосконалює, утверджує, визначає. Він гордий, що по-своєму чеснотливий. І це дає йому натхнення перемагати труднощі, лихоліття, робить його великою нацією.

РУНВіра — неповторна національна особливість Українського Єства. РУНВіра не руйнує п'ятитисячолітні традиції. Усе, що в них світле, віками оправдане, звеличує, збагачує, і освячує Нове Духовне Народження.

Тільки з вільною духовністю Предків рідних може Народ успішно йти вперед, самовизначатися, утверджувати міць державности. Говорення про національну свідомість, підпорядковану чужіїй релігії, безгрунтне і неморальне.

Ізраельтян єднає їхня ізраельська чеснота, Японців єднає їхня японська чеснота, а Індусів — індуська, а Китайців — китайська. У Англії високо розвинена традиція державности, в якій визначена незалежна англійська чеснота. Є у Світі відома "німецька точність", яка на думку Німців, ознаменовує німецьку чесноту. У книгах, журналах, газетах України ви не знайдете таких термінів, як "українська мораль", "українська чеснота". Чому? Ще в Народі Чуже домінує над Рідним, ще його інтелігенція не звільнила себе з ярма рабських навиків, традицій, розумінь Бога, Віри.

185