Svls
Святе Вчення, ст. 192

Щоб ми були ми, щоб наші діти, внуки мали світле майбутнє, щоб у нас було добре духовне й тілесне здоров'я, щоденно дбаймо про природу храму Дажбожого — про чисте Небо, бережімо здоров'я Матері-Землі, не отруюймо її, кормилицю. Дбаймо про чистоту рік, джерел, лісів, гаїв.

Чужі духовні скарби віддаймо Чужинцям. Не ждімо від них ні щастя, ні спасіння, ні раю. Ми, вірні РУНВіри, зріднені з Дажбогом, правдивим Господом нашим. Нам чужоземної віри не потрібно. Ми зріднені з Дажбогом так, як зріднена Земля з Сонцем, мати з дитиною.

Ми в природі нашої Вітчизни бачимо Дажбога. Ми його Діти. Дажбог — Добро. Хто творить добро для родини своєї, Народу, Вітчизни, той помічник (внук) Дажбожий. Помагає, щоб Добро перемагало зло. Щоб Милосердя перемагало жорстокість. Щоб Любов перемагала ненависть. Щоб кволе бадьорішало, негарне гарнішало, бідне багатішало, скупе щедрішало, темне світлішало.

Дажбог — це Воля. Дажбог не хоче, щоб ми були лінивими, збайдужілими, зневіреними. Не хоче, щоб ми були рабами чужого розуміння Бога, віри. Не хоче, що ми були віруючими по-чужому, мудрими по-чужому, щасливими по-чужому, освіченими по-чужому.

Україна-Русь нам дана Дажбогом. У степах леліють святі Могили. У них лежать наші великі Предки, які любили Дажбога, Господа свого і натхненні своїм Богом обороняли Земний рай (степи, ріки, ліси) від орд, що сунулися зі Сходу і Заходу, Півночі і Півдня.


221.

3апитання. Учителю Силенко, добре, що Ви є! Ні, Ви не каламутите Народ, він вже давно скаламучений, релігійними сварами роз'єднаний, стомлений. І ніби жде подиху нової Віри!

У газеті "Вечірній Київ" (27 травня, 1994 року) я прочитав, що в РУНВірі нове, досі в Європі не чуване розуміння Бога. У РУНВірі немає таких понять, як "головний Бог, не головний Бог; Бог у трьох особах". Яка в РУНВірі концепція єдиносущого Господа Дажбога?

Відповідь. О, брате, знову ті ж самі запитання. І залишити вас без відповіді не дозволяє властивість вдачі моєї. Слухайте. Не знаю, як це сталося і чому це сталося: я відчув, що в мою душу загостила сила вища мого "Я". І мені стало так легко, здавалося: тіло втрачало вагу. Осінила мене благодать Господня. І я звістив нове розуміння Господа Дажбога.

Я європеєць. З щемом в душі думаю: якщо і в третьому тисячолітті Європа не матиме Європейської релігії, загубить себе, її майбутнє буде захмарене. О, Дажбоже Всемогутній і Єдиносущий, освіти її стомлену душу, спаси її розум! Нова духовність потрібна Європі, планеті Земля.

Я вірую: Дажбог (Датель буття) — Свідомість Світу. Мої Предки (Трипільці) казали "свадамая", що значить "самоволодіння", "самовтвердження". З двох слів часто вживаних у "Ведах", "да" і "ба", оформилося слово "Даба" (Даючий буття), Дажбог.

192