Svls
Святе Вчення, ст. 41

32.

3апитання. Яке ставлення чужинців до РУНВіри?

Відповідь. Чужинцям я кажу: Бог ніде не сказав, що українці не мають права мати українське розуміння Всевишнього. Взаємопошана між чужинцями є тільки там, де спілкуються незалежні з незалежними.

Чужинці, знаючи, що вірні РУНВіри не підлеглі жодним іноземним релігійним авторитетам, ставляться до них шанобливо. І з довір'ям. І я бачу: маючи РУНВіру, ми маємо право на Світовому Релігійному Конгресі сидіти, як рівні з рівними, як незалежні з незалежними. У релігійному рівноправстві репрезентується велич людського «Я».


33.

3апитання. Відчувається, що у Вас є прагнення, щоб наші колядки, щедрівки, веснянки були переосмислені. Що це значить?

Відповідь. У наших багатьох колядках, щедрівках, гагілках є тільки форма рідна, а зміст — чужий. У них славиться Вифлиєм, Єрусалим, Йордань, звеличується культура іноземна. Дівчата, узявшись за руки, виводять гагілку, співаючи: «іде, іде Зельман, ще, іде Зельманова».

Вважаю, що наші колядки, щедрівки повинні мати наш зміст. І так воно й було 1000 літ тому. У колядках, щедрівках славилася природа Вітчизни, воїни-богатирі, достойні хлібороби і їхні діти.


34.

3апитання. Прочитав в «Голосі України», а потім в «Україно» і «Молоді України» про Рідну Українську Національну Віру (РУНВіру). А у «Вечірньому Києві» написано, що Ви фундатор РУНВіри. Людина феноменальна. А от свої здібності марнуєте, бо використовуєте їх для роз'єднання християн, проповідуючи віру в Єдиного Господа Дажбога, схаменіться!

Відповідь. О Господи! З 325 року починаючи, християни живуть в роз'єднанні. У суперечках. І роз'єднання, як відомо, були криваві: пригадаймо на весь світ відому Варфоломіївську ніч.

У Парижі було вбито за одну добу тридцять тисяч інакше-віруючих. І робили це роз'єднані християни з любові до Христа. Та така жорстокість між інакшевіруючими, віримо, минула, хоч у пам'яті людства вона залишилася на довгі віки.

Сьогодні в США зареєстровано 285 християнських сект. Згоди між ними немає. Кожна має інакшу інтерпретацію науки Христової.

Є в Т. Шевченка по-божественному світлощирі слова: «Наробив ти, Христе, лиха».

Упродовж віків наш народ роз'єднаний — воює сам з собою. Витрачає багато духовної енергії, часу, грошей. Одні доводять, що Рим правильно вірує в Христа, а другі кажуть — греки.

Українці (католики і празославні) ніколи не помиряться. Є великі перешкоди. Архиєреї греко-католицькі у церквах кажуть, що в 988 році князь Володимир запровадив на Київській Русі католицьку віру, бо в той час імперська релігія Риму ще не була

41