Svls
Святе Вчення, ст. 93

СУТЬ ДВАНАДЦЯТА


Дажбоже, Єдиносущий Господи мій, Справедливість і Милосердя, натхненний Вірою в тебе, я прийшов до Людей моїх.


110.

3апитання. Які слова в інших народів рівнозначні нашому слову "бог"?

Відповідь. У "Мага Вірі" я подаю обгрунтовані твердження визначних лінгвістів Європи, Індії, що мова білої людини постала над берегами Дніпра і його приток. 11 тисяч літ тому вона вже почала поступово ширитися на західних просторах Європи. 6-ть тисяч літ тому мова білої людини почала ділитися на діалекти.

Є підстави твердити, що Трипільці, як першотворці хліборобської культури і цивілізації, у слово "див" вкладали поняття "бог". Слово "див" дуже поширене у "Ведах". У санскриті воно вимовлене, як "див" і "дев". У нас з "див" постав цілий ряд слів: дивовижа, диво, діва, день, та інші.

Латини слово "див" вимовили, як "Деус" (Бог). А Греки — Зеус, а потім — Теос. З Деус постало в Італійців — Діо, а в Іспанців — Діос, а в Литовців — Дівас. І ніколи ми не думали й не гадали, яка то чарівна первородність затаєна в нашому "Див" (ой, Див ладо (ладний), а ми просо сіяли. Сіяли, сіяли...).


111.

3апитання. Можете сказати, яка етимологія слова Дажбог?

Відповідь. Слово "Дажбог" складене з двох санскритських слів "Да", що значить "дати", "даючий", "датель" і "ба", що значить "буття". Отже, Дажбог — Датель буття, життя. У "Рик Ведах" (і, взагалі, в санскриті) дуже поширене слово "да" у значенні "дати", воно прото-Індо-Європейське так, як і слово "ба".

"Да" Латини вимовили, як "даре". А Іспанці, як "дар", Румуни — "да", Литовці — "даоті". І між іншим, у мові Заратустри (в "Авестах") бачу слово "да" має таке ж значення, як і в санскриті. Слово "ба" (чи "бу") ровесник "да". Предки наші (Трипільці), казали, як бачимо у "Ведах", "бу", і у "Авестах"— "бу". І ми сьогодні кажемо "бу", додавши частку "ти" (бути). Англійці кажуть "бі", а Німці — "бін", а от наші сусіди Литовці кажуть так, як і ми, "бути". Латини замість "б" вимовили "ф", у них "фуі".

Отже, Дажбог навіть з погляду історії лінгвістики, єднає нас з Предками (Трипільцями-Скитами-Антами-Русами). І я Дажбога відчуваю в душі моїй, у битті серця мого, у суті єства мого. Він мій рідний святий Господь.

Дажбог — Всевишня многопроявленість. Він діє, як жіноча суть в жіночому світі, і Він діє, як чоловіча суть в чоловічому світі. І це відноситься й до тваринного і рослинного світів. Любити Дажбога, значить любити Життя. Ми— діти Дажбожі, Україна — храм Дажбожий, наша рідна хата.


112.

3апитання. Яка етимологія слова "Кий"?

93