Svls
Святе Вчення, ст. 94

Відповідь. У "Мага Вірі" я присвятив чимало місця поясненню назв столиць: Лондон, Париж, Берлін, Рим, та багатьох інших. Між іншим, слово "Москва" не слов'янське, означає "гнила ріка, вода". Зверніть увагу: Багдат (столиця Іраку) означає "Богом даний", у старих Персів слово "баг" — "бог", а "да" (чи -дат) -даний. Там, де сьогодні стоїть Київ, жили люди осілим життям вже 12 тисяч років тому: може раніше чи трохи пізніше.

По Хрещатій долині текла джерельна річка, яка взимку не замерзала. На її берегах вічно зеленів хрещатий барвінок. У Дніпрі було повно риби, у лісах — ягоди, їстівні коріння, гриби, різні птахи, усяка звірина. Сама мати-природа створила вигідне затишне місце для життя людини. І роди, сюди прибувши, ніде не хотіли переселюватися.

Предки нашого славного Кия були аборигенами. Санскритське слово "кий" значить провідник, верховний старшина. А "киятата" означає "провідний тато", старшина роду (патріярх). І одночасно: "кий" це символ влади, булава. Очевидно, впродовж тисячоліть це слово придбало інше значення. Та все ж таки пастух, який охороняє стадо, тримає в руках кия, як знаряддя запровадження порядку.

Києград — провідний град, верховний. Я вважаю, що Кий це не ім'я, а титул, але воно може бути й ім'ям, адже є ім'я Володар і є титул— володар. У "Мага Вірі" доводжу, що первісна назва міста Києва була Сар'яград, "сур'я" в наших Предків означало "сонце", з сур'я оформилось слово cap, а потім — цар. Племінний вождь титулувався, як cap (цар) у значенні "сонце" також у Сумерів (Шумерів).


113.

3апитання. У нас тепер багато говориться про мораль. Та коли запитати звичайну людину в полі чи на заводі, звідки це слово походить і яке його значення, не кожний дасть відповідь. У "Мага Вірі" Ви пишете, що Українцям потрібні українські правила моралі.

Відповідь. Греки кажуть "етикос", а Латини — "мораліс". Значення цих слів однакове. Є дивно, що деякі наші інтелігенти пишуть: "нам треба дбати про етику і мораль". Греки і Латини самостійно (незалежно) утверджували правила поведінки людей, їх ставлення до себе і до родини, роду, Вітчизни і правила ставлення друг до друга, юнака до юнки, юнки до юнака, відношення дітей до родичів та інше. І всі ці правила (звичаї) передавалися від покоління до покоління, ставали традицією.

І тут я знову відвідаю моїх найдавніших предків Трипільців. У них слово "свадга" відповідало словам "мораліс", "етикос". Не легко його перекласти на нашу сучасну мову, але вважаю, що воно означає "самоставлення" (спосіб ставлення до себе й інших). Сюди входить і спосіб варення і споживання їжі, спосіб вітання і прощання, тобто, уся звичаєвість народу.

Якщо мораль визначає, яка поведінка правильна, а яка — хибна і який розум благородний, а який — ні, то культура (обрядність) дбає, щоб моральність мала гарні манери. Гарний спосіб говорення, ставлення до краси, мистецтва (справді, по тому, як людина говорить, сміється, радіє, гнівається, сперечається, сидить, іде, одягається, можна визначити культурний рівень Людини).

94