Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 105
Єгиптом і Палестиною, були праукраїнцями — Трипільцями (сліди трипільської кераміки тепер знайдені на території Палестини і Лебанону) » («Канадійський фармер»).

Наукове Товариство ім. Т. Шевченка 30 квітня 1966 року влаштовує Доповідь Лева Силенка у Клівленді (Огайо).

26 грудня 1966 року в залі Українського Культурного Центру в Клівленді (4436 Стейт роуд) Силенко має Доповідь про Сумерів, Гіттітів (Гиксосів), які були рідними братами Трипільців. (Трипільська Україна започаткувала цивілізацію Людства на земній планеті).

Незважаючи на те, що доповідь була в понеділок, зал був переповнений українськими інтелігентами.

У Клівленді декілька разів промовляв Лев Силенко. Він здобув велике число щирих прихильників. Одного разу після доповіді інженер Хронович підійшов до Нього і сказав: «Ваш великий прихильник цього разу не був на доповіді. Він старий уже і лежить у будинку-притулку для хворих літніх людей під опікою медичних сестер». Силенко відповів, що хоче завтра його відвідати.

Знайшовши цей будинок, Силенко з приятелем зайшов до великого залу. Стояли рядами, може, 50 ліжок. А на них старі хоровиті бліді обличчя. І один з хворих помахав рукою: пізнав Силенка. Силенко підійшов, сів скраю у кінці його ліжка. Бачив, якою великою радістю засвітилося обличчя старої немічної людини, яка охоче про все розповідала. І запитала: «Пророче, чи ж буде колись вільна Україна? » Силенко поклав свою руку на руку хворої людини і сказав: «Напевно буде Україна державною». І, попрощавшись, пішов. Супутникові сказав: «Мені приємно, що я відвідав стару хвору людину. Колись і я таким буду. Недуг, старости ніколи ніхто не уникнув. Такий закон життя. Старі люди і діти потребують уважного ставлення до себе, ніжного слова, усмішки».

***

Після одного з виступів Силенка в Клівленді Його запросили представники місцевої української інтелігенції на вечерю.

Відбулася розмова такого змісту. Інженер Н. М. каже: «Я не ходжу до церкви, не поклоняюся Саваотові, Ісусові, Марії, але релігія Христова для простого народу потрібна. Вона людей залякує пеклом, потішає раєм небесним. Залякані люди покірні. Отже, коли буде українська держава самостійною, можна при допомозі віри Христової громадян України тримати в покорі. Ось чому я, не визнаючи Христа, вважаю його віру корисним знаряддям. Правда, людей можна залякувати кулаком, пістолетом і кликати на допомогу ще й Христа».

Лев Силенко зрозумів, що інтелігенти, які Його оточують, не вірять в Христа, проявляють прихильність до Силенкової віри в Дажбога, але не хочуть про це відкрито казати, щоб не попсувати відносини з парафіянами і попом.

Силенко відповів: «Для імператора і рабовласників віра Христова найкраща в світі, бо вона навчає рабів коритися рабовласникам, підставляти ліву щоку, коли їх б’ють у праву. Вірити, що раби родилися бути рабами, а рабовласники родилися бути рабовласниками».

105