Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 112
РУНВіри отримала статус релігійної, була звільнена від податків, її очолили Мирослав Марків, Іван Баран, Іван Сухаревич, які відійшли від католицької релігії, і Мирослав Лисенко, Мирослав Чумаченко та інші, які відійшли від грецького православія. Громада складалася з 53 родин.

Ця нечувана досі подія починає еліту Діаспори дивувати, хвилювати, тривожити. І в газетах появляються статті про Силенкову віру в Дажбога.

У газеті «Наша Батьківщина» (6 жовтня 1967, Ню-Иорк) протоєрей Даниленко-Данилевський (Кость Слобідський) пише: «Весною і літом я жив з Силенком під одним дахом в апартаментах Федора Чубенка в Аллентавні (Пенсільванія). У цей час Силенко продукував фільм «Дитина і дві матері». Силенко — це самородок, що має іскру Божу: талановитий поет, письменник, публіцист, промовець. Пише гарні вірші, повісті, мемуари. Уже 15 років пише капітальний твір під назвою «Синтеза філософії релігій світу». Він ініціативний, енергійний, заряжений. Індивідуаліст, що ставить себе на рівні реформаторів, велетнів і мудреців світу! Ставить себе в ряди основоположників релігії. А з цього й нахил до апостольського проповідництва: Конфуцій, Будда, Магомет, Силенко. Та не спалить Він на вогнищах ні юдаїзму, ні християнства». «Проти Силенка вже виступають публіцист Поль Половецький та інші.

Шкода паперу, щоб вступати в полеміку з новим Буддою і цим надавати Силенкові прилюдної ваги. Краще Його не помічати» — такими думками протоєрей Слобідський зарепрезентував духовенство греко-православної церкви.

У газеті «Наша Батьківщина» за 15 грудня

1966 року професор Поль Половецький помістив статтю під назвою «Геніальне баламутство».

Інтелігенти, які є явними і прихованими визнавцями Силенкового віровчення, писали: «Щоб створити геніальне баламутство, треба бути генієм». І вороже наставлені до Силенка проголосили Його генієм.

Відомий в Діаспорі культурний діяч, лікар, д-р Юліян Мовчан у часописі «Наша Батьківщина» (20 березня 1967 р.) поміщає статтю під назвою «Геній чи геніальне баламутство». Він пише, що «славний Поль Половецький фальшує цитату Лева Силенка і хоче довести, що Силенко не Пророк і не творець нової релігії, а отакий собі баламут. І сам Половецький у своєму писанні таки довів, що Силенко є генієм (не має значення — генієм зла чи добра) ».

Поль Половецький докоряє Силенкові, що Він «своєю вірою в Дажбога хоче між українцями відродити поганізм (примітивну віру) в багатьох богів-ідолів. І так перед іншими народами зробити українців людьми відсталими, безпорадними, не здібними до духовних подвигів».

Д-р Юліян Мовчан пише, що «Силенко у Дажбога не вірить так, як вірили наші Предки 1000 літ тому.

Він дає Дажбогові зовсім інше філософсько-теологічне розуміння. Силенко проповідує між українцями віру в Єдиного Бога — з тією тільки різницею, щоб той Бог звався не візантійський Саваот, не жидівський Єгова чи Шадай, а таки український Дажбог».

112