Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 119

23. «Шукаючи виходу, ідуть до Силенка»

Я прийшов, бо така воля Неба,

Воля Правди, Землі і століть.

(Лев Силенко, «Гість з Храму Предків»)


У пресі подаються неоднозначні міркування про Силенкову віру в Дажбога. Частина часописів у Діаспорі, яка опанована клерикалами, вирішила, що найкращий спосіб боротьби з Силенковою вірою в Дажбога — це повна мовчанка, іґнорація. Та, незважаючи на. це, у клерикальній пресі друкуються статті з осудженням РУНВіри і її Засновника Учителя Лева Силенка. У світських газетах поряд з критикою є й вияви прихильности.

І тут треба подати принаймні короткі цитати й висловлювання, взяті з часописів. Першим напав «на релігійного генія Силенка» ви думаєте хто? Дмитро Донцов. Він у газеті «Гомін України» (Торонто, Канада) між іншим пише, що є такі, які проповідують віру «руністів» (руни — це таємні знаки і букви на древніх каміннях). Ці «руністи» пишуть,, що гасло «Бог і Україна» є інтернаціональне і принизливе. Бо Україну ставиться на друге місце, а папу римського і Саваофа, Господа юдейського, на перше місце. Ті руни, пише Донцов, «були адоровані північними народами, то як їх можна називати рідною вірою». Усі зрозуміли, що вже дуже старенький Донцов змішав слова «руни» і «РУНВіра» через помилку, або, як дехто казав, що це в Донцова такі публіцистичні прийоми.

Комуністи в Канаді не хочуть бути задніми в нападах на Силенка. Вони у газеті «Українське слово» (за 20 жовтня 1965 року, Вінніпег) у статті «Силенкісти — нове чудо» пишуть: «Лев Силенко і Його послідовники (силенкияни) твердять, що вони відкидають «Біблію» не тому, що вони атеїсти, а тому, що «Біблія» — це твір, написаний єврейськими письменниками, які писали про чужі для України духовні справи і обставини. З цих міркувань вони відкидають і філософію Маркса. Донцов писав, що треба йти з «Христом проти диявола», а модерний ідеолог Силенко вважає, що «юдеєць не може бути богом України».

У «Віснику» за 1 —15 квітня 1968 р. написано, що «у ЗСА і Канаді появилася віра РУНВіра (Рідна Українська Національна Віра)». У «Відкритому Листі до Митрополита УПЦ в ЗСА, Іоана», який розісланий і єпископам у Канаді, зазначується, що Лев Силенко «лжепророк, який каже, що Дажбог старший, як Єгова, рідніший, як Мойсей».

У газеті «Батьківщина» (16 березня 1968, Торонто) друкується стаття, в якій Я. Кіпкало пише: «Не погоджуюся зі статтею П. Левицького «Лжепророк Лев Силенко і Його чуда» («Батьківщина», 20 січня 1968), який зазначує, що Лев Силенко — це «злий дух», «лжепророк», який творить «епохальні витівки», «геніяльне баламутство», що «Дажбог Силенкові рідніший, бо він є злим духом України. А сам Силенко є вислаником цього злого духа». Таж ми недавно колядували, вживаючи слова «Ой, Дажбоже!». Митрополит Іларіон у своїх творах пише, що «Дажбог — датель світла і добра», а у «Слові про Ігорів похід» зазначено, що князі на Русі звалися «Дажбожими внуками». Я вважаю, що виступ проти Лева Силенка неповажний, і, мабуть, пан П. Левицький через поспішну необдуманість назвав письменника Лева Силенка-Орлигору «лжепророком». Правди немає

119