Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 124
Вами — я чуття, з Вами — я минуле, сучасне і майбутнє.

Час прийшов, визріло мислення моє, помножилися чуття мої. І я, благословенний Тобою, Дажбоже мій, вирушаю у далеку дорогу.

Болісно заплаче душа моя. Коли, знеможений дорогою і ощасливлений знахідкою, скажу натхненно «Слава Тобі, Дажбоже мій!» і кину їм (моїм окраденим одноплеменникам — в’язням чужовір’я) ключ під ноги, вони його піднімуть і віддадуть тим, які їх тримають у в’язниці. Чому?

Болісно заплаче душа моя. Коли, знеможений дорогою і ощасливлений знахідкою, скажу натхненно «Слава Тобі, Дажбоже мій!» і кину їм (моїм окраденим одноплеменникам — в’язням чужовір’я) ключ під ноги, вони його піднімуть і віддадуть тим, які їх тримають у в’язниці. Чому?

Трагічний той рятівник, що рятує тих, які попрощалися з білим світом і рятуватися не хочуть. (Лев Силенко, «МАГА ВІРА»).

Щоб Силенкова віра в Дажбога ширилася і могутнішала, треба не тільки організовувати Громади вірних РУНВіри, реєструвати їх в урядах Америки, Канади, Австралії, а й мати Храм — Святиню Дажбожу. І Силенко вирішив усіх закликати складати пожертви на придбання земельного простору, що мав би називатися Оріяна.

У «Самобутній Україні» за жовтень 1968 року поміщена стаття «Оріяна», в якій звідомлюється, що «на розбурханому океані українського життя в недалекому майбутньому постане священний острів, ім’я йому оселя Оріяна». Зазначується, що на просторі Оріяна буде стояти Соборний Храм Святині Матері України. У Святині здійснюватимуться обряд Освячення новонародженого, обряд Поховання, обряд Вінчання. І тут буде Інститут РУНВіри, архів, бібліотека, друкарня. Закликається надсилати пожертви на придбання оселі Оріяна.

Один бандерівець з Мюнхена для Силенка прислав примірник газети «Шлях Перемоги» (за 27 жовтня 1968 року). У цій газеті пишеться: «Дирекція української школи звернулась була до митрополичої канцелярії (до митрополита Синишина) з проханням призначити когось з українських священиків для науки релігії українською мовою.

На прохання була така відповідь: «Тільки тоді митрополича канцелярія може дати священика, коли наука релігії відбуватиметься по-англійськи». Д-р Орест Рудий (автор наведених рядків з «Шляху Перемоги») та інші інтелігенти бандерівського напрямку явно бачать, що священики української католицької церкви, яких утримують українці-парафіяни, запопадливо занглійщують українців, їм українська мова в католицькій церкві не потрібна. У церквах тепер запроваджується латинський календар, є явне схилення у бік латинізації.

Українські націоналісти, які вчора мали гасло «Україна понад все», тепер це гасло відкинули і поставили гасло «Бог і Україна». Лев Силенко відважно і чітко заявив, що гасло «Бог і Україна» є провокацією єзуїтською: якщо християни-українці вірять Саваотові, Господу народу юдейського, то треба писати ясно: Господь Саваот, Бог іудейський і Україна. Отже, Україна у гаслі «Бог і Україна» підпорядкована Богові Авраама, Ісаака, Рахелі, Ребеки.

Якщо римський папа — намісник Бога на землі, тоді виходить: папа римський і

124