Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 139
християнізму при кожній нагоді стараються знеславити Його ім’я.

Наприклад, журнал-місячник «Українське православне слово», орган православної консисторії (Бамбрук, Ню-Джерсі) за травень 71 року пише, що у газеті «Свобода» за 27 лютого 1971 року поміщене вітання: «Громада вірних РУНВіри в Ню-Йорку вітає з Новим роком першого березня усіх українців Рідної Української Національної Віри, утвердженої в науці Учителя Лева Силенка».

Митрополит Мстислав зазначує, що «прикро вражає титулування Лева Силенка Учителем з великої літери. Учителем назвав сам себе Господь Ісус Христос («Євангелія» від Марка 14, 14). Інколи називали апостоли Ісуса «Господь». Коли ж визнавці РУНВіри титулують Силенка з великої літери, це боляче ріже серце. Чи не належало б послідовникам Силенкового вчення мати більше пошани до інакше-віруючих». І далі митрополит Мстислав запитує: «Чи РУНВіра визнає людські жертви та чи практикують у наші дні?»

Силенкияни відповіли: «Християни принесли в жертву Ісусові Христові у часи Середньовіччя мільйони невинних людей. Горіли живцем на вогнищах учений Бруно, син Чехії Іван Гус. Митрополите Мстиславе, старійте спокійно, силенкиянам ви не потрібні, і вони вас не принесуть в жертву на славу РУН Віри».

«Католицьке братство, очолене митрополичим радником о. Павлом Джулинським, о. Іваном Кротецем та А. Гаєцьким, головою, осуджує публічне пропагування поганського ідолопоклонства в українській громаді», — повідомляє газета «Свобода» за 24 березня 72 року.

Силенкияни не забарилися з відповіддю, повідомивши в «Самобутній Україні» за квітень 72 року, що поганське ідолопоклонство є в католицькій церкві, бо грецьке слово «ікона» означає «ідол» (образ), і до цих ідолів розмальованих католики б’ють поклони. «У Силенковій вірі в Єдиносущого Господа Дажбога немає ідолопоклонства. Дажбог — Святий Дух України-Руси, Дажбог — Любов, Милосердя, Світло. Хіба Святий Дух, Любов, Милосердя, Світло мають образ, стать?»

«Коли з метою очорнення осуджуєте українську віру в Єдиносущого Господа Дажбога, тоді Ви є християнськими антихристами. Ви відійшли від Ісуса Христа, який Вас навчає: любіть ворогів своїх, підставляйте ліву щоку, коли вас б’ють у праву, віддайте спідню сорочину, як у Вас забрали кожушину. Чому Ви, отці Джулинський і Кротець, так немилосердно ставитеся до віри Христової?»

У «Церковному віснику» Української Католицької Церкви (19 березня 1972 року) голоситься, що треба «остерегти українську спільноту перед новопоганськими тенденціями, що нуртуються серед нашої спільноти, осудити всяку пропаганду примітивного ірраціонального поганства та ідолопоклонних практик силенкиянства».

Одним словом, усюди відчутний переляк — до українців прийшов рідний Пророк Лев Силенко, і христолюбці хотіли б його розп’ясти, так як Ісуса, до якого вони б’ють поклони.

До Монреаля завітали прєдставітєлі СРСР, в Оттаві «знайомилися» з життям українців, і почули дзвін, та не знали, де він. Тому в «Літературній Україні» за 31 березня 1972 року написали, що в Канаді є «створена нова православна секта «РУНВєра», яка

139