Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 142

М. Шкавридько почав згодом видавати на циклостилі невеликого формату журнальчик «Нові скрижалі». Він, як і його приятель масон І. Вац, має ту саму мету: всюди і при кожній нагоді розшукувати адреси сповідників Силенкової віри в Дажбога і їм розсилати різні фабрикації, наклепи на Силенка з метою людей настроїти проти Засновника РУНВіри.

Шкавридько, прибувши до Чикаго, ухитрився дістати у І. Барана адресатник передплатників «Самобутньої України». А І. Баран випросив цей адресатник у М. Марківа, посилаючись на те, що він є членом Правління Громади вірних РУНВіри в Чикаго. Шкавридько, маючи адреси, видав на 8 сторінок рудого паперу пасквіль на Силенка. В «Нових скрижалях» написав таке: «Силенко справді не є Силенком, а С. Кобзеєвим» (прізвище Кобзеєв придумав Шкавридько і приписав Силенкові, щоб так викликати недовір’я до Учителя). Далі читаємо, що «цей Кобзеєв є ворогом РУНВіри (Рідної Віри), бо він не згадує у своїх писаннях Г. Сковороду, який є внуком Дажбожим».

Очевидно, люди, не ознайомлені з творчістю Г. Сковороди, вірять, що цей філософ проповідував віру в Дажбога, а «Силенко Сковороду відкидає, отже, Він проти Рідної Віри».

Протоєрей С. Кензірявий-Пастухов у журналі «Церква і життя» (ч. 1) намагається перекручувати Силенкові думки, спотворюючи речення, щоб потім їх піддавати критиці, мовляв, так пише Силенко. І цю писанину Шкавридько копіює і розсилає на адреси читачів «Самобутньої України».

Головний редактор «Канадійського фармера» Петро Пігічин розіслав своїм читачам звернення, в якому пише, що Шкавридько наніс йому тяжку кривду. Сталося так, що Пігічин запросив Шкавридька до співпраці і, як прихильник гетмана Скоропадського, надрукував прихильну статтю про гетмана, критикуючи в цій же статті Симона Петлюру. Комітет Українців Канади звернувся до видавця газети Доячика, щоб редактор «Канадійського фармера» Пігічин вибачився за кривду, нанесену імені Петлюри. Шкавридько намовив Пігічина оголосити страйк — не йти на роботу.

Пігічин сидить дома і страйкує. А Шкавридько на наступний день прийшов до редакції і... сів на крісло Пігічина. Доячик питає Шкавридька, чи він може це число якось зліпити і видати, бо ж передплатники чекають на газету. Шкавридько зліпив... і видав газету. І так став головним редактором «Канадійського фармера».

Пігічин залишив Вінніпег і поїхав до Ванкувера. У листах до приятелів писав, що «такої моральної ницості, як діяння Шкавридька, між українцями рідко де можна зустріти».

Відомий бандерівський діяч Роман Драган (Ярослав Оріон) написав 3.09.72 року листа до М. Шкавридька у Вінніпег. У листі Драган пише: «Пане М. Шкавридько, ви теж, заразившись від Силенка, загорілись до відродження українського духу. Дивно тільки, що, натхнені неповторним Силенком, Ви бажаєте Його знищити і тому здержали друк Його «Праісторичної України» в «Канадійському фармері». Адже немає сумніву, що це Силенкова «МАГА ВІРА» показала Вам, і другим, і мені дорогу до сходу Сонця. Ви у своїх «Нових скрижалях» маєте багато коників, про які мені соромно писати. Ви зі садистичною сатисфакцією дуже брутально і короткозоро закликаєте всіх до єдности, фабрикуючи

142