30. Культ рабства не може бути релігією

У листах вірні РУНВіри запитують: «Чи правда, що Г. Сковорода критикував Євангелії, не був визнавцем віри Христової, а проповідував українську дохристиянську багатобожну віру?» Таких і подібних запитань багато, тому принагідно даю відповідь.

Український науковий Інститут Гарвардського університету видав двотомне видання творів Григорія Сковороди (Київ, 1994), до якого ввійшли головні твори письменника-філософа.

Сам факт цього видання покінчить фальшування і всякого роду неправильні інтерпретації творчості Сковороди. Читач відчує, хто такий Сковорода, без упереджених сковородинознавців.

Сковорода все своє життя обожнював «Біблію», як «слово Боже», хоч пробував критикувати її. І про це пишуть Михайло Грушевський («З історії релігійної думки на Україні»), Тарас Шевченко (Тарас Шевченко. Повна збірка творів в трьох томах, том II (Повісті), «Близнецы», Київ, 1949), д-р Д. Чижевський («Нариси з історії філософії на Україні», Ню-Йорк, 1991), Лев Силенко («Святе Вчення», Київ, 1995).

Г. Сковорода був і залишився правомірним християнином, рабом Ісуса. Своє рабство поет Сковорода яскраво висловлює, наприклад, у вірші «Пусть весь мир отбежит! Я буду в тебе жить, о Ісусе» (Песнь 7-я).

Славлячи Христа як Бога свого, Сковорода не проявляє прихильности до архиєреїв церкви Христової. Деякі дослідники пишуть, що Сковорода був вороже наставлений до Христа і «Біблії». Та це не зовсім так.

Будучи на Заході Європи, Сковорода познайомився з книгою реформатора Ж. Кальвіна (1509 —1564) «Інституція», в якій засновник кальвінізму жорстоко осуджує попів, архиєреїв католицьких, і в цей же час показує свою беззастережну відданість вірі Христовій.

Як на той час, Кальвін проявив подиву гідну відвагу. Вважаючи себе правдивим християнином, він критикує догми і канони римо-католицької церкви, її ритуали, відважується по-своєму трактувати писання «Євангелій», висловлює недовір’я до євангельських слів «їжте — це тіло моє, пийте — це кров моя». Кальвін своїми міркуваннями, стриманими і обережними, викликає недовір’я до «Біблії». Вважає, що у церкві Христовій архиєреїв, попів не потрібно. (Секта Кальвіна не має попів, обов’язки священнослужителя виконує голова громади (пресвітер-старійшина), обраний із світських членів громади).

Добре було б Кальвіна перевидати у Києві, і тоді для українців були б краще зрозумілі погляди Григорія Сковороди. Вислови Сковороди про єреїв і архиєреїв тотожні з висловами діяча Реформації Кальвіна.

Філософ Сковорода проповідував між українцями культ юдейця — Бога Ісуса, як уже зазначувалось, не проявляючи пошани до попів. Сковорода, звертаючись до Христа, пише: «Смерть твоя — мне живот, Желчь твоя — сластей род, о Ісусе».

На думку деяких сковородинознавців, філософ так своєю творчістю «показав єдино можливий на той час шлях порятунку українського народу від загрози морального