Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 163

35. У Вавилоні Він досліджує історію Сумерів. У бібліотеці Британського музею

З Анкари Лев Силенко прибув до Багдада пізно ввечері. На летовищі оглянув телефонну книгу. Знайшов готель, який має назву «Ур» (назва стародавнього міста Сумерії). Потелефонував. Цей готель стоїть над самим берегом ріки Тигр, дешевий. Всього три долари за добу.

Зайшовши в кімнату, яка була на другому поверсі, Силенко почав з вікна оглядати берег славної ріки Тигр, про яку Він писатиме в «МАГА ВІРІ». І був здивований: вода ніби стоїть на місці, не видно жодних хвиль. Береги низькі, від них відходять маленькі городи.

14 жовтня 72 року, як подає «Самобутня Україна» (ч. 77), Лев Силенко перебуває у Багдаді. Він подорожує самітній, маючи в руках невелику подорожню сумку, в якій є фотоапарат, фотоплівки, записні книжки і дещо з одягу.

Вранці Силенко сів на автобус і поїхав на південь, у сторону руїн Вавилону. А потім ще далі на південь, щоб оглянути руїни міст Шумерії.

̈дучи автобусом, в якому сиділи араби, Він уважно оглядав все, що потрапляло в поле Його зору, Думав: шість тисяч років тому сюди прибули Трипільці на возах, в яких лежали мішки з пшеницею. У вози були запряжені коні. Коли вони у цій долині (вперше в історії) посіяли пшеницю, — зачудувалися, зібравши величезний урожай.

Тут треба зупинити оповідь про перебування Лева Силенка в Месопотамії, адже Він про це написав у «МАГА ВІРІ». Повторення зайве.

Два дні Він оглядав руїни і так звану «біблійну» башню, яку ніби будували люди, щоб вибратися на небо, і щоб вони не вибралися, «Бог помішав їхні язики». Тут зіткнулися три раси — Трипільці (Сумери), семітські племена і негри, і «почалося змішання язиків», про яке пише «МАГА ВІРА», подаючи історико-археологічні джерела.

На руїнах Вавилону є будинки, у яких розташований музей. Силенко оглянувся навколо, ніде не видно жодної людини. Тільки руїни глиняні Вавилону. І стало якось моторошно. Та зрадів Він, далеченько на руїнах побачивши двох туристів.

Силенко почав розмову з японським археологом. Оповідав йому про прихід Сумерів з берегів Дніпра на береги рік Тигру і Єфрату. На руїнах Він показав японцеві свастикоподібні взори (меандри). Сказав, що батьківщиною цих узорів є береги ріки Десна, притоки Дніпра.

У «Самобутній Україні» (ч. 77) на сторінці 518 поміщені взори мізинські і сумеріянські, знайдені на руїнах Сумерії, і тут же бачимо фотографію: Лев Силенко і японський археолог оглядають руїни Вавилону.

Коли Силенко запитав японця, що його, «сина Ніпону» (країни Сходячого Сонця), цікавить на цих руїнах, японець відповів, що має велике хотіння усе бачити, усе знати.

Так японець і українець на руїнах Вавилону заприятелювали, їм обом хочеться усе знати, все бачити. Японець дав Силенкові візитку і запросив Його в Токіо до Академії наук. Та Силенко має намір побувати тільки там, де є відчутні сліди його давніх Предків (Оріян—Сумерів—Гіттітів—Скитів). Він запитав японця, чи знає той щось про життя племені Айну (о. Гокайдо). Силенко вважає, що рід племені Айну більш ніж 10000 літ тому, озброївшись луками, вимандрував з Східної Європи назустріч Сонцю. Маючи велику

163