Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 181

41. В індуської еліти помітне збайдужіння до політеїзму

Представники індуської еліти, з якими зустрічався Учитель Силенко, особливо тепло вітали Його: в Індії рідко бувають такі гості з Європи чи Америки. Вони казали «Ґуру Силенко». Слово «Ґуру» в Індії дуже пошановане. Означає «Духовний Учитель».

Між представниками індуської еліти помітне байдуже ставлення до багатобожжя (політеїзму). І це бачив Силенко. З індуськими діячами Він мав розмови про філософа Свамі Дананда Сарасваті, який помер більше як 100 років тому. Сарасваті об’явив між індусами концепцію віри в Єдиносущого Господа Бога. Його підтримала передова індуська еліта, об’єднавшись в могутню релігійну організацію «Ар’я Самадж».

Брагмани, як оборонці багатобожжя (а богів в Індії є декілька сотень), вороже поставилися до релігійного реформатора Сарасваті. Осудили його, як людину, яка руйнує, так як і Гаутама Будда, основи індуської духовности.

Сарасваті казав, що для народу Індії єдність Індії, цілісність її території є справою важливішою, ніж забобонність, освячена багатобожжям. Одначе він, щоб не дуже дратувати брагманів, сказав, що одного Бога можна називати численними іменами тих чи інших богів, тобто Бог може бути багатоназивним.

Провідна еліта Індії вважає, що Богові не потрібно мати багато імен чи багато помічників у формі тих чи інших божеств. Бог Єдиний, Всюдисущий і Вічний.

(Нема потреби людині давати багато імен. Мовляв, кожний може називати її, як кому заманеться. Кому потрібна така називна словесна розхристаність?)

(Нема потреби людині давати багато імен. Мовляв, кожний може називати її, як кому заманеться. Кому потрібна така називна словесна розхристаність?)

Індуси відчули, що вчення Лева Силенка не тотожне із вченням Сарасваті, але в їхніх реформах є щось подібне.

Коли я запитала Учителя Лева Силенка, яке склалось враження від подорожі до Індії, Він сказав, що хотів би написати книжку про Індію, життя її народу, культуру, релігію. Але тепер має багато важливіших справ...

Він поділився роздумами: «Я мав можливість побувати на індійських узгір’ях Гімалаїв. Там є надзвичайно мальовничі краєвиди, екзотичні дерева. На горбах між деревами стоять хаотично розташовані хатини. Біля них овочеві дерева, доріжки. На рівнині видно селища, де люди живуть таким життям, яке було 4000 літ тому.

Люди спокійні і, хоча дуже забобонні (з своєю вірою в сотні богів), мають добротні вдачі. Справді, це люди природи. Увесь тваринний світ, що їх оточує, живе з ними мирно. Навіть отруйні гадюки, які їм так багато завдають лиха, не є зневажені. Гіндуси стараються навіть гадів облагороднювати, мовляв, гадюка не знає, що її вкус спричинює смерть людині.

Люди в селах люблять різні видовища: є між ними вроджені акробати, ворожбити, співаки, музиканти, танцюристи. На своєму сільському майдані вони розважаються, кожен показує свої здібності. Люди живуть бідно, але вони своєї бідноти ніби не відчувають.

181