Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 204

47. «Та віри чужої не смійте вторгати»

Лев Силенко відвідує Громади вірних РУНВіри у містах Канади й Америки. Здійснює Священні Години. Приходять нові люди, визнаючи Силенкову віру в Дажбога. Що ж то за люди?

У Каліфорнії живе Святослав Гомула. Він був добрим співаком в українській греко-православній церкві в Лос-Анжелесі. Та, познайомившись із Силенковою вірою в Дажбога, на хорі відмовився співати «свят, свят Господь Саваот, Бог народу ізраельського».

Коли його запитали, що сталося, він спокійно сказав, що не є ізраельтянином, то чому має славити Господа народу ізраельського і просити в нього спасіння? «Не можу більше цього робити. У моїй душі сталося дивне освітлення: слава Дажбогу, Господу Богу Українському!»

Святослав Гомула проспівав натхненно всю поему Лева Силенка «Гість з Храму Предків» («Мага Врата»). Поема записана на магнітофоні. (Зберігається у Музеї при Соборному Храмі Святині Матері України).

Піп Подгурець, почувши про «бунт» Гомули, біля амвону в недільній проповіді сказав: «І я маю Силенкову «МАГА ВІРУ», читав, читав її. Дуже був захопився. І зі мною діялося щось страшне. Я втрачав віру в «Біблію» і хотів іти до Силенка, як рідного нашого Пророка. Але сталося господнє чудо! Вночі до мого ліжка прийшов сам Господь Ісус Христос і сказав мені, щоб я не зневірювався, тримався святої «Біблії» і не потрапляв під вплив Дажбожої «МАГА ВІРИ». Бо Дажбог не бог, Богом є тільки Саваот. І це мене врятувало. Отож і ви бережіться лжепророка Силенка».

У цю ж неділю на Священній Годині Громади вірних РУНВіри «Скитія» в Лос-Анжелесі силенкияни співали пісню:


О люди чужії, ми вас поважаєм,

Ви нас поважайте також.

Дажбогу святому Молитву складаєм

Без зайдів — єреїв вельмож!


О люди чужії, до нашої хати

Приходьте на щедрий обід.

Та віри чужої не смійте вторгати

У наш добросовісний світ!


О люди чужії, святі ваші дари:

Є Біблія, Тора, Коран.

І в нас є святії слова Мага Віри,

І хліб свій, і хата, і лан!


Чому польська інтелігенція, вважаючи себе католицькою, має високе почуття національної гідности? Чому, починаючи від Костюшка, ці інтелігенти чинили відвертий наступ проти своїх ксьондзів — поляків, які в ім’я Ватикану і віри Христової згерманізовували поляків, впроваджували у польську спільноту німецьку мову?

Чому українські інтелігенти, які є католиками, майже не чинили опору ксьондзам — українцям, які ополячували галичан, про що й пише Іван Франко та інші його однодумці.

204