Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 221

53. «Прийшов, щоб їх розбудити»

18 серпня 85 року на врочистій Священній Годині у Соборному Храмі Святині Матері України Учитель Силенко мав промову, у якій дав відповіді на ряд важливих питань з Українського Духовного Життя. (Його промова була видана окремою брошурою під назвою «Що Українець повинен знати?”).

У Святині була велика кількість віруючих РУНВіри, прибулих з міст Канади, Америки, були присутні представники Громад вірних РУНВіри з Австралії, багато молоді, студентів, які брали участь у Священній Годині.

В цей день вірні РУНВіри (після промови Учителя) склали пожертви на будову Святині Матері України в сумі 22406 доларів. Подаю список жертводавців: М. і М. Черепаха — 1000 доларів, Калина Лимар — 1000 доларів, Людмила Шкварченко — 1000, М. П-н — 1000, Святослав Гулак — 1000, Людмила і Роман Фенько — 1000, Богдан Коломицький — 1000, станиця ім. Святослава — 2000 (Чикаго), рунтато Богдан Станопруд — 1000, П. Думний — 1000, Людмила Лозова — 1000, рунтато Б. Свириденко і дружина Світанна — 1000, Віра Волан — 1000, П. і А. Ковалі — 1000, С. Тхорик і дружина — 1000, В, Цупер — 1000, Богдан Борис — 500, рунтато М, Лисенко — 500, Людмила Остринська — 500, Ніна Колосовська — 500, Богдан Кочерга — 600, Л. Шулик і дружина — 500 та інші по 200 — 100 доларів.

Впродовж десяти століть в Україні на славу Бога юдейця Ісуса ставили церкви князі, дворяни, гетмани, вторжники (московські і польські королі). У церквах всечесні отці славили владу іноземну — вторжницьку: «кожна влада Богом дана» — навчає Ісус.

Вперше за 1000 літ між українцями появилася Людина, яка ставить Соборний Храм Святині Матері України.

Учитель Силенко каже, що є в Україні храми, поставлені на честь святих юдеїв, греків. Тепер прийшов час, щоб достойні сини і доньки поставили Храм на славу рідної Матері України. І в Храмі звеличували багатостраждальну Україну і славили свого рідного Господа.

Були в Україні князі, гетмани, полковники, були митрополити, наставлені Візантією чи Москвою. І здавалося, що так вже є від сотворення світу, що українці не вірять в Бога по-українському, що у них немає українського розуміння моралі і культури. Усе це виховувало в українця почуття меншої вартости, вислужливого раба, тутешнього право славного без почувань національної свідомости, гідности.

І тут ніби грім серед чистого неба, ніби світлий вирок неба і землі, благословенний Світлом, Правдою, Милосердям, благословенний Господом Дажбогом прийшов до рідного Народу рідний Пророк. Він у безпросвітній темряві духовної неволі підняв яскравий смолоскип Нового Духовного Народження. Він, Син Неба і Землі, кличе рідний Народ любити - свого Господа і не шукати спасіння біля вівтарів чужих релігій, чужих розумінь Бога, правди, віри, моралі.

Баптистський проповідник Г. Домашевець видав брошуру про релігійне життя в Діаспорі (видання Кирило-Методіївського Братства, 85 р.), в якій розмірковує про РУНВіру, даючи відчути, що мало в ній орієнтується. Наприклад, він пише, що вірні

221