Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 226

Віруючі РУНВіри хочуть мати гарні обрядові пісні, доцільні самобутні обряди, світлі, без проявів забобонності, ворожбитства та інших прикмет відсталих релігій.

Учитель створює величаві Обряди Освячення Дитини, Вінчання Молодих, Поховання Спочилого. Він володіє тонким відчуттям краси. Він глибокий знавець Української Душі.

...Відбувся Обряд Поховання Спочилого. Вже привезли труну на кладовище. І тут промовляються Мо литви. Дех то за давнім звичаєм бер е в жменю землі, кидає на тр у ну і каже: «Хай тобі земля буде легкою». У цей час підходить Учитель Силенко, бере в жменю трохи землі, насипає на труну, каже: «Жди і нашого приходу». І речитативом промовляє слова (Автор — Лев Силенко):


О Великий Дажбоже, зорею

Шлях сія до Небесних Осель.

Поєднай мирну душу з душею

Тата Оря і Матері Лель.



Вічна пам’ять про душу спочилу,

Пам’ять світла, як сонце, свята.

Уквітчаєм любов’ю могилу

На безсмертя — на вічні літа!


Поєднай мирну душу із світлом

Рідних весен, ланів і Дніпра,

Щоб жила вона променем-квітом

У Безсмертній Святині Добра.


О Великий Дажбоже, ми знаєм

Твій Закон —Твоє вічне Буття,

Що, померши, в Тобі воскресаєм

Неповторністю душ і життя.


Силенком створені Обряди в РУНВірі люблені людьми, і навіть чужинці захоплюються їхньою шляхетністю, виявом благородного ставлення до Людини.

226