Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 238

Пророк Силенко дав Українському Народові Святе Письмо «МАГА ВІРУ». Письменник Сергій Плачинда пише: «МАГА ВІРА» зі статусом Української Біблії, як Святе Письмо Українців, має бути настільною книгою — книгою життя, книгою духовності кожного Українця» (С. Д М., Київ, 93 р.).

Силенко створив Громади вірних РУНВіри в Україні й Діаспорі, збудував Соборний Храм Святині Матері України, який хоче, бо такі постали обставини в Діаспорі, перенести до Києва.

Письменник С. Пінчук пише: «Не думав сам Лев Силенко, бо не сподівався, що Його праця ще за Його життя потрапить у вир складних міжнародних та міжконфесійних суперечностей... Ми маємо бути гордими з того, що вселенська миротворча місія може впасти на долю великого Українця». («Вечірній Київ», 27 травня 94 р.).

Учитель Лев Силенко створив Сім Законів Правильного Життя. Що його спонукало це зробити?

Він сказав, що, коли почав формувати Громаду РУНВіри, відчув, що українці не звиклі до самодисципліни, точности. Не звиклі прямувати до мети цілеспрямовано, терпеливо, перемагаючи великі труднощі. Є такі люди: почав працю і залишив її. Розпочав іншу. І здійснює її ліниво, зневірено. Цим ніби сам себе знецінює. Сам творить невіру в себе. Навчився у справах, які почав і не закінчив, шукати оправдань, різних причин, які стрічав як перешкоду. Він знаходить приємність у багатоговоренні, втративши зв’язок між словом і ділом.

Учитель навчає, що слово не повинно розходитися з ділом — це основа мудрости, совісти, шляхетности кожної достойної людини. Багато говорить той, хто мало знає.

«Кожну працю виконуй так, як ти здібний виконати її якнайкраще. Це найправильніший шлях до самовдосконалення», — каже Учитель.

Хоч Америка й Канада — країни протестантські, та українці Діаспори у цих країнах на 70 відсотків є католиками, їхні парафії очолені переважно священиками-монахами. Є українці, які належать до римо-католицьких парафій. Є також невелика частина українців, які належать до парафій, підлеглих Константинопольському чи Московському патріархові.

Та всі вони, ще додати комуністів, виступили проти Силенка. У їхньому розумінні Він антихрист, безбожник, націоналіст (залежно з якого фронту летять стріли нападу на Його особу). Він, мовляв, наш земляк, то «треба на Нього робити сильний натиск, щоб Він перестав проповідувати свою віру в Дажбога».

У таких несприятливих умовах Силенко створив у Діаспорі досі нечувану в історії України організацію, яку назвав «Об’єднання Синів і Дочок України Рідної Української Національної Віри» (ОСІДУ РУНВіри). Він почав у Діаспорі творити Громади вірних РУНВіри, які реєструвалися як релігійні Громади, які визнають віру в Єдиного Господа Дажбога. Усі, що належать до Громад РУНВіри, як зазначено на Соборах ОСІДУ РУНВіри і в Статуті Громад РУНВіри, визнають вчення рідного Пророка, Духовного Учителя Лева Силенка.

Силенкова віра — віра радости, душевного блаженства. Віра світла, оправдана природою і наукою. Людина, яка виступає проти Силенкової віри, справді виступає проти природи свого єства. Така людина несвідомо чинить зло собі і дітям своїм. І її

238