Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 244

60. Чи найбільший Пророк жидівський Мойсей народився і жив в Ізраелі?

«Якби князь Володимир в 988 році запровадив у Києві вчення Магомета, сьогодні всі українці були б мусульманами. І українські інтелігенти казали б: віра в Аллаха вже для українців стала рідною, традиційною. І головне — правдивою вірою в правдивого Господа Аллаха, яку князь в 988 році прийняв від високоосвічених арабів. Араби, мовляв, принесли киянам культуру, науку, світло правдивого Пророка Магомета, бо облудні ромеї з їхньою облудною вірою в Бога юдейця Ісуса завжди вторгалися на землі Скитії-Руси. І це вони умертвили князя Святослава разом з печенігами. Слава Господу Аллахові!» — так сьогодні говорили б українські інтелігенти, «настоящі мусульмани», — сказав Учитель Лев Силенко на Священній Годині в Соборному Храмі Святині Матері України на Оріяні.

Та ні віра араба Магомета, ні віра юдейця Ісуса, скільки б її русич не називав рідною, рідною не буде. Вона є розумом і душею семітського світу.

Пророк Силенко об’явив Переоцінку Духовних Вартостей. Він є втіленням незалежности і благородства Єства України-Руси. Він звіщує догму, яку тепер повторюють усі вірні РУНВіри: тільки рідне є рідне. Сотні літ називайте чужу віру в Бога рідною, вона рідною не буде. Бо в ній немає вдачі нашої, української. Чужу маму хоч і щодня називайте рідною, вона рідною не буде.

Учитель Силенко навчає: «Якщо наше рідне, довгі роки перебуваючи у неволі, стало недосконалим, зробімо його досконалим. Якщо наше рідне бідне, зробімо його багатим. Якщо наше рідне осміяне, принижене, обкидане болотом, не цураймося його. Піднімімо його з болота, обмиймо, звеличмо його своїм розумом, своєю світлою душею. Бо коли наше рідне нікчемне, значить ми нікчемні люди. Творці нікчемностей ніколи ніде і ніким не були пошановані. Чим величніше буде в світі наше рідне, тим величнішими будемо ми».

Які божественні моральні основи у вченні рідного Пророка!

Учитель каже: «Хто чуже називає рідним тому, що впродовж віків звик до нього, обездолений рабською звичкою. Така людина, щоб стати вільною, зобов’язана перемогти в собі раба. Ті, що обтяжені рабськими звичками, ніколи не були творцями самобутніх духовних цінностей. Таким людям тяжко бути будівниками своєї держави, їхнє «Я» підлегле ідеалам іноземного «Я»».

Українцям потрібна Силенкова віра в Дажбога, щоб Українці мали правдивого Господа і щоб їх РУНВіра зріднювала, єднала і робила їх духовно незалежними людьми.

Ті, які сповідують Силенкову віру в Дажбога, не виснажують себе сварнею, яка чужа релігія краща (грецька ортодоксія чи римський католицизм). Силенкияни не є блудними синами — вони люблять свого Господа і славлять Його ім’я Дажбог. Блудними синами є ті українці, які шукають себе там, де їх немає (у «Корані», у книзі юдаїзму «Біблії», у догмах грецької ортодоксії чи римського католицизму).

Українцям потрібна Силенкова віра в Дажбога так, як хліб і вода.

Українцям потрібна Силенкова наука, щоб їх не обманювали іноземні душолови, не залякували пеклом і не розніжували казками про рай на небі. Щоб ніхто не експлуатував їхнього розуму і їхньої душі, їм потрібне Силенкове розуміння Бога.

Силенкова віра дана Богом. У ній оновлюється і вдосконалюється сила українського

244