Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 259
вважає, що треба визнавати плюральність релігійну і що язичеські боги виступають тепер під іменами православних святих, наприклад св. Власія, св. Григорія, св. Маковія та ін. І цей Круглий стіл, не маючи на це ніяких прав, використовував емблему РУНВіри — Трисуття (в обрамленні сонячного проміння), як свій символ.

Організатор Круглого столу А. Колодний побачив, що не в змозі утихомирити розсварених язичників, оголосив, що засідання закриває: всі залишили зал. Очевидно, наведений факт є доказом того, що клуб язичників є пережитком минулого і ніякого майбутнього не має. Як бачимо, під емблемою РУНВіри діють різні групки язичників, які компрометують Святе Вчення Учителя Силенка.

З України на Оріяну прийшов лист від В. О. з Полтави, в якому читаємо: «Учителю Силенко, Ви за 30 років тяжкої праці зробили РУНВіру відомою в Україні.

А тепер чуємо, є змова проти Вас. Вороги РУНВіри хочуть проникати в Громади РУНВіри в Україні і робити так, щоб РУНВіра перестала бути релігією. А була групою любителів міфології, займалася просвітянством, народознавством. Вони хочуть, щоб РУНВіра так була скомпрометована, і щоб тоді архиєреї католицькі, православні у церквах казали: «Люди, та РУНВіра — це не релігія, це забавка інтелігентів. Самі бачите, вона вже перетворилася у просвітянство. А віра Христова є вірою спасенною».

А інші з України пишуть: «У нас тут таке робиться: у кожній Громаді є інакша РУНВіра, і кожний по-інакшому трактує Силенкову віру в Дажбога. Один каже: до Дажбога ще треба додати Перуна, Хорса і Стрибога, а другий хоче зробити тройцю: Перун, Дажбог і Хорс. А інша гукає: а чому між тими богами немає богинь, у нас же була Лада, Дана, Морена. Є такі, які закликають: Силенка нам не треба, ми, «дажбожичі», самі створимо обряди такі, які ми хочемо, і т. д. А митрополит Харківський Никодим у газеті «Слобідський край» (6 лютого 96 р.), вживаючи сталінські методи, пише, що Силенко ворог народу і ворог Бога, ворог християнської, юдейської та ісламської релігій, бо Він між українцями проповідує віру у Милосердного Єдиносущого і Правдивого Дажбога, який для Никодима не є богом, а, за визначенням грецьких архиєреїв, ідолом (митрополит-бо не знає, що слово «ідол» і «ікона» мають одне й те ж саме значення, тобто образ, а Никодим поклоняється юдейським ідолам (іконам) і вірить, що чужий ідол є Богом). У «МАГА ВІРІ» сказано: «У РУНВірі немає ідолопоклонства, немає ікони (зображення) Дажбога. Хіба Святий Дух, Воля, Правда, Любов, Гравітація мають образ, стать?»

Отже, як бачите, вороги хотять РУНВіру задушити, як мале дитя в колисці. І вони вже проти Вас починають робити таку шалену і так майстерно сфабриковану дію обмов, брудних очорнень, що люди з слабими характерами не витримають і казатимуть: «Коли такий бруд Його вороги ллють на Нього, то я краще стоятиму осторонь». Тільки високоблагородні особистості, сильні характери, світлі розуми здібні будуть Силенкове вчення не тільки прийняти, а й відважно всюди Його відстоювати. Бо ж це є шлях спасіння душі народу, шлях успішної будови держави, шлях звеличення українського Єства на планеті Земля».

З цього бачимо, що українці ще не готові мати свою національну релігію з чіткою концепцією віри в одного Господа, тобто не здібні ще мати вищу форму релігії (монотеїстичну). І тому, мабуть, приречені ще довго йти за возом грецького православія,

259