Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 76
розмови про великого оратора. Йому спало на думку, щоб у «Книгу вражень» слухачі записували свої відгуки.

«Книга вражень» збереглася в Архіві при Святині Матері України. На ній дата 1948 рік. Отже, їй уже 47 років. З неї я процитую написані різними почерками і чорнилами враження людей, які слухали промови Лева Силенка.

«Виявляю подив людині (Леву Силенкові), який так наявними доказами з’ясовує горе українського народу. Він зумів очарувати людей нашого табору». В. Магоцький, м. Пфорцгайм, 1948 рік.

«Чітко, коротко, ясно і дуже влучно, з великою патріотичною силою і знаннями історії нашої промовляв Лев Силенко. Величава пропаганда Української Правди». Полковник О. Шеймикін, м. Пфорцгайм.

«Глядач, слухаючи промову Лева Силенка, б’ється в груди, що він часто-густо сам себе оганьблює у своїй хаті, вживаючи російську мову, і цим принижує мову матері України. Промова Силенка — це добра школа для малоросів, і тому її слід масово поширити». І. Престай, комендант табору, Еттлінген, 23.05.1948.

«Таких бойових промов ще в нашому таборі не було. Лев Силенко підняв на дусі тих, що вже втрачали надію на наші права на волю». Підполковник Сташинський, Еттлінген.

«Не можу висловити того зворушення, яке я дістав після Вашої палкої промови в нашому таборі. Пане Силенко, Ваші слова справді надприродньої сили, які зворушили душі наших таборян — українців. Навіть «старші брати», які були присутні на промові, призадумалися над тими злочинами, які завдала Москва Україні». Віталій Павленко, Еттлінґен.

«Боже, хто дав цій Людині такий язик. Од його слів стискається серце. Такому, як Силенко, надається бутті Президентом України. Дай йому боже щастя. Дай боже усім повернутися на свою рідну Україну». Трохим Розум, м. Корнбах.

«Пане Силенко, Ваші слова понадпартійні, у них свята правда України». Г. Яковлів, Корнбах.

«Великий лицарю Силенко, у Вашій промові я бачив цілу страждальну Україну. Я перший раз в житті чую такого промовця. Я тішуся, що Україна має таких синів». Стефан Косовський, від юнацького гнізда Пластунів, Корнбах.

«З великим нетерпінням я чекала, щоб почути Вашу промову, бо ще перед цим я чула від людей про Вашу любов до України і силу Вашого слова. На довгі часи Ваша промова залишиться в моїй пам’яті». Бойченко Ольга, Арользен, 15.06.1948.

«Пане Силенко, брате наш, слова твої дзвенять у наших душах і назавжди залишаться у наших серцях, від пластунок нашого табору Долинюк Віра, Арользен».

«У роки визвольних змагань нам бракувало таких красномовців, як Лев Силенко». Жировський, голова культурного відділу, Діллінгем.

«Доповідь пана Лева Силенка «Україна в концтаборі» для всіх стала небуденною подією. Хто раз почує полум’яні слова Лева Силенка, так майстерно висловлені, то їх ніколи не забуде». О. Болехівський, культурно-освітній відділ, Інґольштадт, 16.07.1948.

«Пане Силенко, Ваша доповідь на мене створила колосальне враження. Ви, так як

76