Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 85

Ленін був добрим архітектором совєтської імперії, демагогом. Творив у ній порядок такий, який відповідав його вдачі. А вдачу він мав деспотичну. У його єстві втілений жорстокий потомок татаро-монгольської орди. Кличами «фабрики робітникам, земля селянам», «хто був нічим, той стане всім» Лєнін нацькував пролетарів проти підприємців, селян проти землевласників, неосвічених проти інтелігентів. Він гнаним і голодним обіцяв рай на землі, так як Христос обіцяв рабам рай на небі.

Отже, Лєнін дав кличі, які захоплювали, магнетизували пролетарські маси, але були відірвані від законів реального буття. Колективізм в теорії виглядає приманливо, а на практиці — це банкрутство. Бо в кожної людини є розвинений інстинкт індивідуаліста — кожному своя сорочка ближча. І це на власному прикладі довели вожді пролетаріату, які розпоряджалися народним добром, як своєю власністю.

І не забувайте, генерале, що Шевченко, Леся Українка, Франко, Нечуй-Левицький, Грабовський, Грінченко, Карпенко-Карий — усі вони в народних масах викликали ненависть до помішиків-глитаїв, і Лєнін зумів цю ненависть народу наелектризувати і використати в ім’я перемоги диктатури пролетаріату — кривавої диктатури ЧК ГПУ. Лєнін не соромився видавати накази, щоб ворогів його політики чекісти розстрілювали без суду і без вагань. І про це я читав у творах Леніна».

Слухаючи уважно Силенка, генерал Омелянович-Павленко сказав: «Я тепер розумію, чому генерал Смоеський мені сказав, що в юнакові Силенкові живе великий майбутній діяч. Але він може так і засохнути, не маючи можливостей себе проявити».

Силенко ніякої книги від себе не відсував, і не було такої науки, до якої б Він не проявляв зацікавлення: захоплюється психологією, медициною, мистецтвознавством, археологією, антропологією, лінгвістикою, політикою, історією, релігіями світу, філософією. Він читає книги з ділянки військової стратегії і тактики. І на все прочитане має свої погляди. До всього прочитаного ставиться як до джерела, яке Він хоче використати для написання книги «Велике Світло Волі» (Силенко після довгих роздумів дасть цій книзі назву «МАГА ВІРА», тобто «Могутня Віра»).

У таборі Райнґарт-Казерне (Новий Ульм) живе близько 2000 українців, люди різного віку. Особливо багато дітей, юнаків, дівчат. Є гімназія, в якій навчається майже дві сотні учнів. Директор гімназії професор Леонід Білецький. У цій гімназії навчалася вродлива дівчина Мая К., вона приїхала разом з батьками з Києва. Силенкові вона сподобалася. Дівчина мала веселу вдачу, мріяла бути балериною. Глянувши на цю пару, кожен думав: вони, мабуть, одружаться. Та так не сталося. Чому? Силенко людина книги. Коли Він почне з нею говорити про літературу, історію, прочитає їй свої вірші чи оповідання, бачить: їй нецікаво. Її думки заполонює зовсім інший світ: гарний жіночий одяг, забави, танці, Силенко не вміє танцювати і танцями не захоплюється. Він їздить по таборах з промовами. Повернувшись до табору, побачив, що біля неї є нові поклонники. І хоч вона подобалася Силенкові, Він після роздумувань розійшовся з нею.

У таборі у великому бараці є довгий зал, який був поділений на дві половини: у великих кімнатах постали дві церкви: греко-католицька і греко-православна. У них щонеділі українці славлять Бога Ісуса, сина з роду Юдейського царя Давида, який був, як пишуть «Євангелії», рабіном і сином Господа Саваота, Бога народу ізраельського. І тут

85