Uchs
Учитель Силенко, його родовід, життя і Віра в Дажбога, ст. 86
щонеділі хор приємними голосами співає «Алилуя».

Професор Г. Балабан, письменник Іван Багряний, професор І. Дубинець, професор Тинянко, редактор П. Маляр, редактор М. Воскобійник та інші представники таборової «сметани» у церквах майже не бувають. Попи не відважуються їх голосно називати атеїстами.

Був Великдень. Православний піп Семен з дяком ходив по кімнатах, кропив і на одвірках димом від свічки робив хрести. Він постукав у двері, які відкрив Лев Силенко, і сказав: «Йду з кропилом».

Силенко глянув на стіл, на якому лежав « Кобзар », і сказав попові: «Тут Шевченко пише, що до кропила пошани не має». Піп відповів: «Шевченко був таким безбожником, як і ти». І пішов геть. В кожній кімнаті і в церкві піп жалівся, що «безбожник» Силенко його не прийняв з кропилом.

До табору загостив парох греко-католицької церкви з Байройту, де мав промову Лев Силенко. Він був дуже захоплений талантом молодого оратора. І вирішив зайти до Його кімнати.

Силенко чемно запросив пароха і сказав, що у «Книзі вражень» Він читав щирі думки священика. Панотець запитав: «У своїй промові Ви не згадали Ісуса Христа, сталося це випадково?»

Силенко відповів: «Говоритиму щиро. «Біблію» прочитав уважно. Після глибоких роздумів утвердив переконання: кожний народ має право по-своєму розуміти Господа. Залежно від свого духовного рівня і від інтелектуальних здібностей.

Бачу, ви тримаєте «Біблію». Прийшли, щоб моїй душі відкрити Бога і так «просвітити» її. Дозвольте мені з «Біблії» прочитати кілька речень». І Силенко почав читати: «Я Господь Бог твій, що вивів тебе з Єгипту, з дому неволі. Нехай не буде в тебе інших богів перед лицем моїм. Я Бог ревнивий». І далі читаємо: «Як вигубить Господь Бог твій народи, що землю їх дає тобі, та й осядешся по містах їх і в домівках їх». «По містах сих народів, що дав їх Господь, Бог твій, тобі в насліддя, не зоставиш нічого живим, що дише».

Таке розуміння Бога, можливо, комусь миле. Ревність — духовна недосконалість. Я не можу вірити в Бога ревнивого, який наказує у поневоленому місці всіх убити, не залишивши «нічого живим, що дише».

Парох з Байройту сказав Силенкові, що, читаючи «Біблію», треба подавати число глави і вірша, а не тільки переказувати речення, даючи їм різні зміни. Силенко сказав, що буде говорити, точно подаючи число глави і вірша. І Він почав читати: «Немає бога по всій землі, тільки в Ізраелі», 2-га Кн. Царів, ГЛ. 5, вірш 15. «Всяка країна, на яку ступить ваша нога, буде ваша», 5-та Кн. Мойсея, Гл.11 вірш 24.

Мені не подобаються слова «повбивайте всіх дітей...», навіть якщо це казка, але чому вона така немилосердна?

Якщо Ісус син Господа Бога ревнивого, то він нещасний син. Ревнивий віддав свого рідного сина на страшні муки. О, яке жорстоке батьківське серце».

86