Тридцять другий день.

25. Між покореними оріянами (українцями) в часи невільницьких століть виплекався тип споживацької людини, тип солодкої асвадінської волі-воленьки: моя хата скраю - нічого не знаю, терпи язичку - їстимеш паляничку, я людина мирна, в поті чола хліб здобуваю і всяке начальство почитаю.

Пристосуванці туподумні, збайдужілі христолюбці, дарма, що сила в їх воляча і на глибинах душі їхньої спить лев (лев оріянської волі).

26. Людина тоді стала людиною, коли вона почала сама для себе свідомо творити закони життя - закони самопоневолення. Постає питання - хто людину ощасливив законом самопоневолення - той, хто її любив, чи той, хто її ненавидів?

Людину ощасливив законом свідомого самопоневолення Дажбог (Датель Буття). Він їй (найулюбленішому своєму свідомому зернові) дав все, що на Небі і на Землі найвеличніше. Він їй дав свої неписані закони (Закони Правильного Мислення: правильне мислення натхненне і будуюче). Закони Рівноваги - духовна й тілесна рівновага розвивається тільки на волі). Закони Відчуття - правильне відчуття має та людина, яка дає волю світлим почуванням і поневолює в собі злі почування).

27. Там, де життя тяжке, постійно насторожене, де людині доводиться боротися зі зброєю в руках за хліб щоденний, постає впевненість у себе, повніє і вигострюється почуття організованости. Бо без організованости мисливець наражений на загибель. Північні мисливці не мають вишневих садів, пшеничних степів (вони вишень і пшениці й не бачили), тільки слухи є між ними, що є "страна, гдє всьо обильям дишет, гдє тєкут рекі чіще серебра!"

І люди живуть у тій "странє" перечулено гостинні. Вони не дбають про єдність між собою - вона їм не потрібна. Хліборобське життя не вимагає єдности в громаді, кожний хлібороб чується незалежним царем на своїй ділянці землі, громада йому не потрібна, він людина чесна: чесно дає данину ханові і церкві Христовій. Ті, що пробують для якоїсь "підозрілої" мети єднати громаду, вважаються бунтівниками. Монгольські баскаки їх зв'язують і вивозять в орду, піп каже: "Коріться, не бунтуйтеся".

28. Яка страхітлива злочинність - десятки поколінь людей оріянських (українських) були позбавлені права розвивати в собі життєстверджуючі імпульси вольовости. Їхня вольовість атрофувалася. Появилося патологічне порушення аналітично-синтетичної діяльности мозку, думання стало низьке і плутане. Зникло стремління поглиблювати зміст життя, у всьому всі бачили "волю Христову", якою по-шахрайському розпоряджалися єреї.

Глумитися над рідними богами і предками - ось та воля, яка їм була чужинцями дана і нещасні сміялися самі з себе, щоб лихо сміялося, щоб звеселити

1001