Тридцять другий день.

44. Рунвіст - алмаз, це людина оріянської шляхетної гідности, втілення оріянської вольовости і світлої величі. Її ніхто не зневірить. Її ніхто не купить і не продасть. Ніхто не вторгнеться у святиню її палких переконань. Ніхто (жодні сили!) Її не перекличуть з фронту РУНВіри на фронт чужовір'я чи якоїсь плагіятської секти рідновірів. Її ніхто не вмовить діяти проти Об'єднання Синів і Дочок України (організованих визнавців Рідної Української Національної Віри).

45. Ніхто рунвіста, який є алмазом народної душі, не використає для того, щоб він чинив в ОСІДУ РУНВіри заколоти, розколи, чад зневірення, паніку, ідіотизм збайдужіння, охлялости. Алмаз завжди алмаз: і в золотих палатах і на смітнику, на волі і за ґратами, у годину похвал і зневаг. Він - Людина РУН-Віри. Вороги України Його бояться. Вони знають Його алмазну національну мораль, його непохитну вольовість. Вони знають, що він не дозволяє, щоб чужинці розпоряджалися Його життям і Його смертю.

46. Рунвіст-глина, це людина (коли на неї поверхово глянути) ніби й добра, улеслива, вміє особливо успішно влаштовувати для себе вигідне життя і цим хвалитися. І має замашки всезнайки, на словах - щира, на ділі - обмежена скупістю, хворобливим індивідуалізмом.

Він глина, з якої чужі обставини і споживацький спосіб життя виліплюють козлики. І спритні люди можуть його використати так, що він те, що сьогодні обожнює, завтра обкидатиме болотом. Присягу, яку він сьогодні врочисто складає, завтра її зрадить і в оправдання він буде мати сотню "аргументів".

Він казатиме: "Я за РУНВіру тому, що це добра справа, готовий боротися. Але я охолонув, бо все не так, як я хочу. Я б для РУНВіри багато зробив, але маю багато приватних справ і тому можу тільки давати поради під псевдонімом. Ніхто не бере до уваги моїх порад і я дуже обурений. Я проста людина, отже, я - народ і хай керманич слухає мене, як голос народу, а ні - значить ОСІДУ не має демократії".

"Та й взагалі, коли є РУНВіра, то ОСІДУ непотрібне! ОСІДУ - це організація, то хто ми тоді: партія чи віра? Ми ж віра, а не партія і ще скажу, що Квитків ОСІДУ не треба і статуту не треба. Бо всякий статут то поневолення".

"Взагалі, кожний може мати свою РУНВіру і свої бюлетні видавати, щоб була свобода преси. І духовних провідників не треба, політикою займатися не треба, бо ми віра, а не політична визвольна справа".

"І членських вкладок не треба, бо то виглядає, як у комсомолі, пожертв складати не треба, бо то нагадує парафію. Святиню будувати не треба, бо на те треба гроші, а ми їх не маємо і невідомо чи й матимемо. Кожний хай молиться в хаті, коли

1008