Тридцять третій день.
Тридцять третій день.

ЧОМУ ПОТРІБНИЙ КУЛЬТ ПРОВІДНИКА? ЩО ВИЩЕ РОЗУМУ?

1. Наші предки мали культ Начальника Роду (Родоначальника). Родоначальника звали "Сур'я Орь", що значить "Сонячна Величність, Вельможність".

"Сур", "свар", "сур'я", "сура". Вглибимося у суть цих санскритських слів. "Сура" тотожне із "суна", "сві", воно означає "сила", "повносилля", "відвага", "вельможність", "мудрець", а "сур'я" - значить "сонце", "сур'я кала" (сонячне коло, цілодення), "сур'я дева" (сонце бог), "сур'я пашана" (сонцепошана, сонцеслужіння, культ сонця). Згодом слово "сур" наші предки почали вимовляти як "сар" або "цар" в значенні "осяяний", "сонячний", "єдиноуправляючий".

2. Слово "отаман" наші предки (клясичний санскрит) вимовляли як "ітіман", "атіман", "атман". Знаходжу в "Рик Ведах" "атман" в значенні "душа", "вільна душа", "незалежність", "рух".

Входячи у старі нетрі Індо-Европейської філології, я бачу, що слово "ітіман" (ведучий розум) вживали оріяни (в Оріяні-Праукраїні) ще перед постанням Індо-Европейської раси, тобто сім тисяч літ тому, старотевтони (німці) казали "атум", англо-сакси "адгм", старогреки - "отиос".

Та всі ці твердження не віддзеркалюють "ядра" цього містерійного слова, і тому я примушений всесторонньо шукати таїни його первородности.

Слова "іті" і "аті" означають "іти". "Ман" старе, як світ розуму, означає наше "ман" (манити, проявляти розумову спритність).

"Ітіман" відоме в санскриті в значенні "той, хто розумно веде", він "отаман". Західні европейці кажуть "мен", "ман".

3. "Гетман" тепер пишуть як "гетьман". Слово "гет" - ровесник "іті". Воно багате різними вимовами - "гет", "гат", "гата". Нині ми кажемо "гатити", "гатить". Наші предки під словом "гат" розуміли "наступ", "могутній рух вперед", вони були "Гіттітами".

Той, хто має добре розвинене почуття асоціятивности, по філологічному нюхові відчує, що й англійці вживають слово "гіт" майже в цьому значенні.

Я знайшов у "Магабгараті" слово "гатия" в значенні "биття", "знищення", у "Рик Ведах" "гата" (вдар), "гатака" (вдаряти, гатити). Слово "гаташва" (той, хто вбив коня), "шва" (кінь, "шва" тотожне з нашим "лша", лоша).

1011