Тридцять третій день.
колюча залізна корона, з-під корони по скронях струмує кров, кривавиться напис "Krol Ukrainy".

З0. Ми, підходячи до Наливайка, говоритимемо: "Вірний і рідний наш провіднику, прости нашим нерозумним предкам. Зніми з наших душ їхні непростимі чужовірні гріхи.

Ми в сяйві РУНВіри шануємо культ провідника так, як шанували правдиві внуки Дажбожі - воїни Святослава, так, як шанують діти тата".

Рій Родинного Вогнища (Станиця ОСІДУ) вибирає явним або неявним голосуванням провідника. Рій огортає його культом, піклуванням, і цю організаційну обрядність творить не для того, щоб були "раби" і був "пан", а для того, щоб у Станиці ОСІДУ панував дух дисциплінованої мудрости, дух єдности, світлий дух організаційної творчости, щоб всі знали, що ми, рунвісти, Об'єднанням Могутніємо, і тільки в цьому значенні врочисто вимовляємо скорочений оклик

"ОМ".Нововибраному провідникові Станиці ОСІДУ рунтато (рідний український національний тато), тобто, духовний наставник Станиці ОСІДУ, привселюдно вручає жезл влади (вогнистий знак Дажбожий) і невеличкий блакитний прапорець, на якому зображена золотиста бджілка (символ працьовитости і родинної дисципліни).

Всі присутні склоняють чола тоді, коли нововибраний провідник Станиці ОСІДУ біля блакитно-золотистого стягу цілує вогнистий знак Дателя Буття (Дажбога) і промовляє: "Об'єднанням Могутніємо! Брати і Сестри, допоможіть мені допомогти вам. Слава Дажбогові!"

Брати-чужовіри, які десять століть стоять на колінах перед портретами старих юдеїв, греків, латинян, піднімуть нас, рідновірів, на глум, що ми у хвилину священного вручення рунтатом Дажбожого знака (жезла-влади) нововибраному провідникові Станиці ОСІДУ, во ім'я Дажбожої вічности кланяємося. Чому ми це впроваджуємо, не звертаючи уваги на те, чи будемо хвалені чи обмовлені?

Немає на світі такої людини, яка б не була людиною, або могла б сама себе перевершити, тобто, бути розумнішою за себе.

Нововибраний провідник, незважаючи на те, що він душею й розумом найвеличніший у Станиці ОСІДУ, і тому він вибраний, є перш за все людиною, якій властиві помилки, обурення, слабість, ніжність, гордість явна чи глибоко прихована, грубість, такт, славолюбство, жертвенність, відданість.

31. Нововибраний провідник, побачивши, що всі побратими і посестри, об'єднані єдиною мислею і єдиним натхненням, поклонилися, перероджується, в нього появляється велика віра у свій народ. Він переживає чуття досі йому невідомі - чуття самодисципліни, самоконтролю, самопошани.

1022