Тридцять четвертий день.

3. Ми живемо законами не позиченої моралі, а рідної: вторжник, що увірвався зі зброєю залізною чи духовною на наші рідні землі зі сходу, півночі, півдня чи заходу, щоб нас поневолити, має віддати нам свою голову. Мораль така нам корисна і для нас вона свята. Ніхто не має права в нашу хату нести науку Ісуса, папи римського, Лєніна, грецької ортодоксії, щоб нею нас гнобити!

Ми не хочемо підпорядковувати себе творінням чужоземного розуму. Десять століть ми були підпорядковані законам чужого розуму - законам чужоземної релігії. Тепер маємо наочні дані ствердити, що таке підпорядкування обезвладнило душу нашу і знецінило в світі наш світлий розум.

Ми маємо свій розум. Ми маємо свою душу. Ми щасливі без чужого щастя. Ми розумні без чужого розуму. Той, хто повірить, що ми маємо в черепах ослаблений мозок не здібний для творчости, у грудях - заячі серця не здібні мати свою віру, викопає сам для себе могилу на нашій землі - ми нікому не дозволимо наше на наших очах ганьбити!

Я йду, щоб підняти народ на вершини духовного і тілесного самоутвердження. Коли я йду до мого народу, щоб з ним синівську мову вести, Ісус, Маркс, Лєнін, папа римський і греко-православні жерці, повинні мовчати.

Їхні мудрощі і їхні святощі, їхні щедроти і їхні чесноти - їхні, хай вони збагачують духовні скарбниці їхніх народів і не поневолюють духовне життя мого народу.

4. Побратими і посестри, ніколи плаксиво не жалійтеся нікому, що москвини прийшли в Україну і б'ють українців: кожний, хто йде в Україну, йде, щоб бити українців, щоб одружуватися з їхніми миловидними і ніжними дочками і цим ослаблювати моральну і тілесну субстанцію українську. Кожний йде в Україну, щоб бити українців, щоб їхніх жилавих і світлочолих синів навчити вбивати рідну матір, вбивати рідного тата в ім'я віри Христової, в ім'я віри Лєнінової, в ім'я повного шлунку, поплатних посад, сектантського фанатизму, споживацької філософії життя.

Кожний йде в Україну, щоб брати з колиски українських дітей і вчити їх катувати Україну. Зі зброєю в руках іти пліч-о-пліч із загарбниками України (валуївцями, денікінцями), зі зброєю в руках іти пліч-о-пліч із загарбниками України (брежньовими, сталінцями, лєнінцями) - що це значить?

Це значить, будучи українцем, спільно із загарбниками України душити в Україні українську мову, тримати в темноті українську національну свідомість, ховати від українців їхню правдиву історію і вчити їх такої потворної історії України, щоб у них не було віри в себе, не було пошани до предків своїх, творити в 21 році, в 33 році голод в Україні, катувати українців в концтаборах Соловків, Колими, Сибіру, Московитії.

1029