Тридцять четвертий день.

5. Німці, англійці, французи та інші народи не хочуть стояти поруч з українцями. Достойні народи не можуть любити тих, яких вони вважають духовними, політичними і економічними рабами.

Українці в їхньому розумінні "білі негри Европи". Сорок п'ять мільйонів людей, які живуть на найбагатшій у світі землі і звуть себе українцями, не мають ні своєї національної армії, ні своїх грошей, які б були визнані банками держав Евразії, ні своєї національної філософії життя. В їхній столиці Києві на вулиці не чути української мови.

З такою національною грамотою українці (брати-чужовіри) хочуть у світі здобути симпатію, визнання, зазначаючи, що вони "також християни". Світ не любить тих, які самі себе не знають, живуть законами рабського розуміння життя, моралі, релігії. Рабство - ганьба.

Світ - це природа. Світ живе законом: кожний народ, коли він хоче бути достойним народом, повинен сам на своїй землі боронити волю свого "я". Народ, який не здібний сам себе боронити, приречений на загибель.

6. Природа (все живе кероване законами природи) завжди стоїть по стороні сильних. Природа, наприклад, дає право не слабкому оленеві, а сильному і відважному започаткувати, стрінувшись з оленихою, продовження роду оленячого. Моралісти, отже, мають дані твердити, що природа неморальна, жорстока, потворна. Коли б природа стала по стороні слабкого тілом і розумом оленя (в ім'я "великої" моралі), оленячий рід став би млявим, і вовки швидко б його зжерли. Природа, щоб зберегти рід оленячий, стоїть по стороні сильних оленів. Тільки їм дає право продовжувати народження нових поколінь.

Світ з любови до роду людського любить той народ, який володіє могутньою енергією нервової системи, організаційним талантом, вольовим і палким розумом.

Слабкий народ викликає до себе жаль, співчуття. Сильні інколи дають йому в руку шмат хліба, але ніхто з них не хоче зі слабким народом ділити його слабість і слабнути разом з ним.

7. Відвідував я найменші країни світу (Ел Сальвадор, Коста Ріку). Мені було приємно, що сини цих народів вірять, що вони сильні. Вони гордяться своїми вітчизнами. Я не стрічав, щоб хтось з них говорив: "Ми слабкі", "нам треба возз'єднуватися з іншим великим народом", "наша вітчизна самостійно не може існувати".

Український народ тілесно здоровий. Він сильний. Він розумом глибокий і красою лиця принадний. Але він слабкий вірою в себе. Він слабкий своїми слабими переконаннями (його душу приборкала і спотворила многовікова неволя).

Щоб його душа пробудилася, налилася творчою енергією, святою вольовою вірою в себе, мають прийти зі світу рунвістів Рішителі Життя і Смерти, тобто ржіси.

1030