Сорок другий день.
Сорок другий день.

ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ, 1

Дорогі брати-чужовіри! Зву вас «чужовірами» тому, що ви поклоняєтеся чужій правді (юдейському кивотові – символові юдейської історії і духовности). Слово «кивот» означає «ящик», в якому лежать духовні мудрощі староюдеїв.

Ви поклоняєтеся мощам греко-латинських преподобників. У книзі «Життя святих», виданій греко-католицькою церквою в Канаді, зазначено, що святі преподобники Юрій, Миколай, Варвара та багато інших – це тільки «побожна вигадка для поучення вірних».

Помиляються ті, які вірять, що я хочу знищити християнізм. Ні, я хочу, щоб він існував, але не прагнув панувати над душею і розумом мого народу. Інші народи, відстоюючи волю свого самобутнього «я», вміють спритно підпорядкувати християнізм своїм державним справам, і він їм покірно служить.

Ви, брати-чужовіри, від перших років хрещення Руси (України) були позбавлені прав бути християнами-творцями. Ви, віру «от греков» прийнявши, стали перед нею на коліна і загипнотизовано стоїте довгі століття. Ви не можете ні мислі свої, ні душі свої звільнити з ярма греко-латинських канонів.

Хто пророкує комусь смерть, ніколи не повинен розраховувати на вічне життя. Християнізм греко-латинської інтерпритації запопадливо пророкував смерть українській життєрадісній дохристиянській вірі. І цим він сам себе засудив на смерть. Він підняв на священній землі внуків Дажбожих меч проти Дажбога. Він вогнем і мечем гнав внуків Дажбожих у хвилі Дніпрові (силою навертав на віру грецьку). Я вирвав цей меч з його рук . І з цим мечем іду.

Одні мене звуть пророком, інші – лжепророком. Одні мене звуть науковцем, інші – неуком. Одні кажуть, що я знаю ведизм, буддизм, шінтоїзм, юдаїзм, християнізм, мусульманізм і володію глибокою душею і проникливим розумом. Інші кажуть. Що я реформував українську дохристиянську многобожну віру і проголосив віру в ЄДИНОГО ДАЖБОГА тому, що не читав Євангелії і зовсім не орієнтуюся в чудах Христа.

Інші пишуть мені листи, в яких ставлять десятки питань. Стараються хизуватися своїм знанням «Євангелій» і прагнуть поставити мене в безвихідне становище, щоб мою науку осмішити і проголосити її безвартісною.

Сьогодні на питання братів-чужовірів я даю відповідь, поклавши перед собою «Новий заповіт і Псалтир» з грецької мови на українську, перекладений Іваном Огієнком (митрополитом Іларіоном) і виданий в 1957 році Товариством для поширення Євангелій між словянськими народами і «Святе письмо Старого і Нового

1143