Сорок п’ятий день.
Сорок п’ятий день.

РУНВІСТИ, САМОВДОСКОНАЛЮЙТЕ СВОЄ ЄСТВО

І

1. Почав справу - доведи її до кінця. Коли ти почату справу лишив і взявся за іншу, і знову її, лишивши, хапаєшся за третю, несправне працюють твої емоції, і мозок - раб емоцій твоїх. Нещасний той народ, в якого сини мають такий неорганізований характер. Неорганізовані характери бунтівливі, вони кличуть до повстань, бунту, добра, волі, але вони ніколи не творили життєздатної монолітної організації і не були її достойними сподвижниками. Їм не вистачало духовної рівноваги і послідовности. Вони, бунтуючись, пливли за вітром. Організація, яка має революційні цілі, повинна бути подібна на дуба, спроможного витримати спеку і холод, гураґани і проливні дощі.

2. Виконуй справу не щоб її виконати, а щоб її виконати добре. Добре виконана справа не лише звеличує тебе, а й вдосконалює твою здібність: з добра походить добро. Виконуючи справу, люби її, зумій в ній знайти красу тоді, коли інші нездібні в ній нічого побачити захоплюючого. Добре виконуючи справу, ти вчишся наступну справу виконати ще краще і ще швидше. Прагнення до самовдосконалення стане твоєю свідомою і підсвідомою звичкою. На світі немає дрібних справ. Є дрібні люди, які в кожній справі бачать лише дрібницю. Добре виконана справа - це перемога. Переможцям належить світ.

3. Взяту справу - виконай сам. Стидайся її класти на плечі іншому. Той, хто виконав твою справу, переміг тебе при твоїй допомозі; він здобув досвід і моральну вищість. Взяти справу і не виконати її - значить бути людиною злиденної моральної звички. Легко знайти десятки причин і викрутасів, щоб довести чому взята справа невиконана. Під час виконання кожної вартісної справи стрічаються сотні перешкод, учися перемагати перешкоди.

Хто вміє під час виконання справи перемагати перешкоди, той достойна людина, він здібний володіти собою й іншими. Хто перемагає перешкоди, той гартує своє тіло, поглиблює працю ума свого, ушляхетнює свої емоції і лишає на землі шанобливий пам'ятник життя свого. Хто боїться перешкод і шукає легких доріг, той слабне. Слабість, виплекана страхом, оправдує себе словесною зливою, яка нагадує хмару, що не дає дощу.

1188