Сорок шостий день.
Сорок шостий день.

ПИТАННЯ І ВІДПОВІДІ, 3

1. "Учителю, що означають Ваші слова "Не будь в боргу перед народом?"

- Побратиме, тобі народ дав кров свою, кості свої, мозок свій, душу свою. І дав тобі народ почуття національної спільнотности, щоб ти знав, що твій народ - твоя родина.

Учу я, що достойний син народу повинен віддати народові все, що йому дав народ. Достойний син народу не є в боргу перед народом, бо він живе для народу і з народом, і в ім'я народу.

Коли ти утратив почуття національної спільнотности, ти хворий. І одні люди тобі співчувають, інші - звуть тебе злочинцем. Чому? Бо ти від народу отримав все, що в тебе є найкраще і найдорожче, а народові ти нічого не хочеш дати. Ти тікаєш від народу, цураєшся його і кажеш "Аби мені добре, аби я мав що їсти-пити; мені добре жити - багатію і до справ національних байдужію".

Хто до національних справ (до справ життя народу) байдужіє, той занепадає (духовно і тілесно спотворюється), втрачає ті цінні властивості, які дістав у спадщину від своїх предків.

2. "Учителю, як розуміти Ваші слова "Святість співпереживання"?"

- Ми щасливі, бо ми зріднені в Рідній Українській Національній Вірі. У нас спільна радість. У нас спільне горе. У нас спільні успіхи і спільні невдачі - ми люди високої національної спільнотности. Ми не можемо (такий склад нашої душі) бути вільними людьми тоді, коли наша Вітчизна в неволі.

Ми не можемо багатіти, збіднюючи брата рідного. Ми не можемо веселитися, зажурюючи брата рідного. Ми люди святого співпереживання. Ми ощасливлюємося тоді, коли ощасливлюємо брата того, який потрапив у біду. Не всі ті, що з нами, мають ці високі душевні якості, та ми прагнемо кращати. Ми прагнемо вільно самі себе вдосконалювати.

Є щодня в нас радощі й клопоти; ми йдемо з квітами і дарами до хати побратима і посестри, в яких народилася дитина. Їхня радість - наша радість. Ми йдемо із співчуттями і дарами до хати побратима і посестри, у яких родинне горе. Їхнє горе - наше горе. Ми вміємо всюди і завжди самі собі помагати і словом щирим, і ділом добрим, така наша рідна віра - таке наше життя.

3. "Учителю, чому ми, рідновіри, кращі люди України? Що в нашій душі, в наших мислях краще?"

1199