П’ятдесять перший день.

40. "Якщо Ви пророк, то зробіть те, що зробив Мойсей: виведіть народ з дому неволі".

- Єгипетський фараон у Єгипті не забороняв жидам сповідувати Жидівську віру. І Мойсей мав право промовляти до жидів. Московський фараон в Україні-Русі забороняє Українцям сповідувати Українську віру. Я не маю тих прав, які мав Мойсей.

Мій народ, засліплений ідеями чужих пророків, спить у духовній неволі, не знає, яка різниця між пророком чужим і рідним.

41. "Ісус казав, що прийдуть лжепророки, які діятимуть під його іменем. І вони зведуть многих. Як можна відрізнити пророка від лжепророка?"

- Я не дію під ім'ям Ісуса. Жиди вважали Мойсея пророком, а Єгиптяни - лжепророком. Одна частина жидів вірила, що Ісус - це Помазанець (Христос). А друга частина жидів казала, що Ісус - це лжехристос. Не було й не буде такого пророка, якого б все людство визнало пророком або сином Божим.

І так є тому, що Бог справедливий: кожний свідомий народ воліє мати свого пророка, своє розуміння Бога. Протилежності у розуміннях Бога звеличують духовне життя Людства.

42. "Ісус був народжений непорочною дівою Марією".

- Дівчина може завагітніти, зберігши знак дівочости. Матері, які народили Тараса Шевченка, Івана Франка, Мойсея, Конфуція, Іллію, Ісаю, нічим не є гірші за матір Марію. Непорочність - таїна дівочої гідности. Не треба захоплюватися її перевіренням і голосним розголошенням.

Журнал "Світло" (видання католицьких українців, Мондер, Альберта, 1940 р.) пише, що Тарас Шевченко у поемі "Марія" заперечує дівоче і надприродне зачатіє Христа, Пречисту Діву Марію представляє, як упавшу дівчину, а Спасителя світу зображає зовсім у матеріялістичний спосіб: так ніколи не говорить і не пише глибоковіруючий християнин.

43. "Арханґел Гавриїл пов'язаний з непорочною вагітністю Марії. Чи в РУНВірі є анґели?"

- У кожній мові є загадкові слова. У нашій мові до цих слів належить слово "ґир". І споріднені з ним - "ґирґати, "ґир-ґир", "гиркання". У санскриті слово "ґир" значить "ґирґати" (тихо говорити).

У "Рик Ведах" і "Магабгараті" слово "Анґир" (Анґирас) споріднене з "ґир". Анґир - ім'я бога Аґні (Огню). Брагман слово "ґир" вживає у значенні "благовістя". У мові "Авест" слово "Анґарас" означає "Вістун, який приносить веління царя". "Анґарас" і "Анґира" споріднені з коренем "ґир".

1361