П’ятдесять перший день.

Греки запозичили в Ірані (Персії) слово "Анґарас". І вимовили, як "Анґелос": це сталося тоді, коли вони були покорені Іраном, і отримували розпорядження від "Анґараса" (післанця імператора Дарія).

Знаємо: юдеї, перебуваючи, як невільники в Ірані, не тільки познайомилися з іранською ангеологією, а й зробили різні запозичення, які ввійшли до "Тори". І особливо це відчутно у "Євангеліях".

У "Ведах" слово "Адития" значить "посланик" (ангел). Слово "адития" походить від імени богині Адити, або правильніше - Дайіти. Дайіта - стародавня оріянська богиня Щастя, Безпеки, дателька Благополуччя. Її визнавали наші родичі (трипільці - творці усних Вед, Ведійську культуру називаю Трипільською). Прибулі до Індії оріяни майже забули Дайіту, але згадка про неї збереглася. У РУНВірі є адиті (ангели), "священні дання". Їх визнаю у значенні - Щастя, Вірність, Приємність, Безпечність, Невинність. У церквах греко-латинського християнізму ангели зображені у вигляді красивих хлопців і дівчат, які мають крила, ніжне одіння. Я кажу: ангелам крила непотрібні. Вони завітують в душу людську духом Щастя, Краси, Вірности. Кажучи: "мій ангеле", розуміємо: "моє щастя".

44. "Учителю, є міркування, що санскрит - мова брагманів. А Ви кажете: санскрит - мова наших родоначальників - Лель і Орь?"

- Коли вживаю слово "санскрит", я думаю про його первісну дійсну назву - "самскрут". Карби-взори Мізинсько-Трипільські вважаю "самскрутами" (своєрідними "гієрогліфними" знаками). З самскрутом плем'я Сумеріян прийшло в Месопотамію, з самскруту постали клинописи. З клинописів - літери, які стали в основі абетки Українців, Фінікіїв, Греків, Етрусків, Латинів.

Оріяни, прибулі до Індії, з самскруту створили алфавітні знаки, при допомозі яких записали усні Веди, щоб їх врятувати від забуття і переіначення. У Індії слово "самскрут" почало вимовлятися, як "санскрит". І про це я й говорив у Індії 28 січня (1975 р.) в Делі університеті на Санскритському симпозіумі.

45. "Їздити, досліджувати, працювати над "Мага Вірою", проповідувати віру в Дажбога - на все це потрібний час, а час - це гроші. Де Ви взяли грошей на хліб-сіль?"

- Українці, високо оцінюючи мою працю, були особливо щедротними, турбувалися, щоб я мав хліб-сіль, одяг, помешкання. А добре здоров'я мені подарували мої родичі. Вільна праця - щастя моє.

Побратим Богдан П. Костур (Західні землі) і Побратим Богдан І. Химченко (Східні землі) - достойні сини соборних земель України-Руси. Вони високо оцінили духовну діяльність мою. Вони найбільше подбали, щоб я, працюючи над "Мага Вірою", мав хліб-сіль. Усіх, хто шанує мене, прошу завжди пам'ятати їхні імена.

1362