Двадцять сьомий день.
Віри і Перемоги! РУНВіра (Рідна Українська Національна Віра) вчить нас, щоб кожна крапля української крови лилася тільки і тільки за справжнє народне право святої України!

4. Син Святослава Володимир зробив велику помилку, послухавши варязьких воєначальників і грецьких попів. Велика помилка зробила його великим. РУНВіра вчить нас, що помилку краще виправити пізно, ніж ніколи. Сонце і Земля Вітчизни нашої для нас святіші за всі чужі “правдиві релігії”, соціяльні системи. Сонце і Земля Вітчизни нашої - кров нашого Життя.

Ми переконалися, що жиди в “Біблії” поставлені понад все тому, що в їх справа Божа вважається справою жидівською. Греки у грецькому православії поставлені понад все. Вони грецьке православіє підпорядкували національним грецьким інтересам. Римляни в римо-католицизмі поставлені понад все. Вони римо-католицизм підпорядкували національним римським інтересам. Москвини у москвинському комунізмі поставлені понад все. Москвини справу комунізму підпорядкували справі поширення границь москвинської імперії.

5. Ми, від нині починаючи, читаємо рідну історію по-рідному. Ми її очищаємо від греко-римо-москвинських цензорів і бачимо, як жорстоко на протязі тисячоліття ми були обдурені, окрадені, принижені, мордовані.

Шмагали нас канчуки Монгольської орди, а коли ми у муках стогнали, нам грек (Київський митрополит — агент Візантії) речав: “Ісус терпів і вам велів, раби Божія, православні християни”.

Зі всіх сторін, як скажені пси, кидалися на нас польські ізуїти, і коли ми рятували від обезчещення доньок наших, нам пан-отці милостиво рекли: “Кесареві — кесареве, Богові — Боже”.

Здирали шкуру з нас московські біло-червоні опричники, і ми не мали сил боронитися тому, що нам попи привили інстинкт покірности, рабської смиренности і невіри у власні сили.

З мук надлюдських, з принижень, зі старих болючих ран, з руїн і терпінь, зі згустків крови, яка віками лилася по степах святої України, народилися ми, рунвісти.

6. Ми, рунвісти, з Дажбожого коріння люди. Дажбоже коріння було сховане у глибинах нашої святої матері-Землі. І ні пожежі, ні коні орд азійських, ні панцери Германії і Московитії не мали сил його (Дажбоже коріння) стоптати і спопелити. Ні, нікому не вдалося і нікому ніколи не вдасться вмертвити коріння Дажбожої самобутности України!

Ми по-своєму відчули і зрозуміли самі себе, і втішилися, як діти, і з радости появилися на наших очах сльози — очищаючі святі сльози Волі, Натхнення, Сили. Ми, звільнивши свої душі від многовікових кайдан чужовір’я, побачили яка вона

926