Двадцять восьмий день.
Двадцять восьмий день.

УКРАЇНСЬКА ДУХОВНА РЕВОЛЮЦІЯ, 2

45. Вони (жерці чужовір’я і їхні сліпі поклонники) речуть: “До нечуваного досі в нашій історії доходить Лев Силенко, заявляючи так: “Ми заявляємо, що Україна (Русь) освячена кров’ю її синів! Грецьке хрищення України (Руси) ми оцінюємо, як всенаціональне приниження””.

“Ні грек, ні москвин, ні жодний інший чужинець не достойний святити чи христити Україну (Русь)! Україна (Русь) сама по собі є святою матір’ю нашою”.

“Наші поважні історики, археологи, етнографи, філологи повинні організувати науковий панель на високому науковому рівні, і на цьому панелі засудити Лева Силенка (Орлигору) і його історіософські міркування, і щойно це може спинити рух силенкізму” (“Батьківщина”, Торонто, Онтаріо).

46. “Трудно знайти в історії людства хоч би в малій мірі щось подібне до баламуцтва, яке сіє Лев Силенко” (“Наша батьківщина”, 15. 7. 1966 р., Ню Йорк, США). “У справах “нової правильної віри”, яку видумав Лев Силенко (Орлигора) я повний неук”, (Петро Волиняк, “Нові Дні”, ч. 210, 1967р., Торонто, Онтаріо). “На думку Лева Силенка “чужі віри” (він до чужих вір зараховує грецьке православіє, греко-католицизм, різні секти і комуністичний світогляд) не виховують українців в українському державнотворчому думанні” (“Народна Воля”, Скрентон, Пенсильванія).

47. “Доповідь Лева Орлигори пройшла в супроводі великої уваги слухачів, розбудила багато роздумів, піднесла самопочуття української людини. Єдине, до чого можна мати застереження, то не цілком ясне ставлення Доповідача до християнства” (“Америка”, Філядельфія, Пенсильванія). “Доводи історика Лева Орлигори стимулюють світлу національну гордість, показують велич наших предків, про яку досі не знав наш народ” (“Ля Палябра Укранія”, Буенос-Айрес, Аргентина, 30 червня, 1968р.).

“Молодого і палкого історика-дослідника п. Лева Силенка (Орлигору) треба привітати, заохотити до дальшої праці та роздумувань і дослідів вже хоч би тому, що він належить до людей не тільки енергійних, але й думаючих” (“Українське Життя”, Чикаго, Ілліноїс). “Лев Силенко — зрадник СССР” (“Юманіте”, ч. 1379, компартія Франції, Париж).

940